Із виборами Президента розпочалося і продовжувалося дочасним голосуванням за кандидатів у Верховну Раду своєрідне формування нової державної системи в Україні. Підсумки перших засвідчили, що громадянам України вже досить неавторитетного, популістського керівництва. А боротьба за депутатські мандати підтвердила: переважна більшість пересічних жителів підтримують будь-що інше, лише не те, що було досі.
Красномовний і той факт, що кількість голосуючих на дочасних парламентських виборах ледве сягнула 50 відсотків. Доповнює картину, що одна третя-четверта частина українців уже до того зробила свій вибір, помінявши Україну на іншу державу, де краща зарплатня і де панують безпека, стабільність і виважена атмосфера.
Напрошується риторичне запитання: хто б узурпував владу, якби не матеріалізувалася, ніби з казки, партія “Слуга народу”?
Можливо, краще для всіх, якщо не будемо шукати відповіді на це запитання…
Все ж вартує зауважити: збанкрутілий політикум так просто не здається. Порошенко і його соратники “кинули у бій” багато перевірених часом маніпулятивних методів і засобів. Зокрема, крізь полум’я і воду “проштовхнули” освітній і мовний закони. Цим самим колишній гарант продовжив приклад попередніх диктаторів: коли порожня скарбниця – організуй погроми. Правда, Порошенко додав до цього ще й неоднозначний Томос…
Все ж є надія на краще, бо більшість українців не купились на це.
Не можна обійти й іншу тему: які висновки слід зробити закарпатським угорцям із результатів теперішніх дочасних парламентських виборів? Напрошується багато уроків, хоча, можливо, і не всі правильні. Тому, напевно, краще зачекати, поки мине гіркота поразки. Проте, безсумнівно, ліпше замість пошуку козла відпущення цілеспрямовано згуртувати й зміцнити наші ряди.
Горват Шандор
