«Люди, що тримають світ на межі існування! Надто – у часи випробувань, яких на долю України і Закарпаття випадало багато. Вирішальне почалося у лютому 2022 і триває донині! Зараз змінюється все – політично, соціально, економічно. І буде змінюватися після війни. Стає очевидно, що по-старому вже не буде. Серед тих, на кого країна може розраховувати, і закарпатці!»
Саме такими словами починається передмова до щорічного Рейтингу впливових людей Закарпаття «ТОП-100», який днями побачив світ. Цьогорічний список – без нумерації, сформований за алфавітом, бо, як зазначає редколегія видання, «…визначити номерами рівень «впливовості» – до снаги, хіба, ШІ, з якими укладачі альбому змагатися не наважаться. Тут – ЛЮДИ, які привернули і привертатимуть нашу увагу! Люди, на яких ми покладаємо свої сподівання, на яких ми орієнтуємося, з якими дискутуємо».
Автори також зазначають, що цей перелік не вичерпний і лише претендує на об’єктивність.
Водночас наше видання вирішило оглянути, скільки угорців потрапило до рейтингу, і серед них багато справді знакових імен – Роберт Бровді, Федір Шандор, Віктор Трошкі, Ласлов Зубанич, Роланд Цебер, Ілдико Орос, Золтан Бабяк, Олександр Шпеник та інші.
Наша редакція вирішила розповісти про цих людей, бо вони справді заслуговують на нашу увагу. Бо це – НАШІ ЛЮДИ!
Шандор Федір – педагог, туризмознавець, доктор філософських наук (2013), кандидат соціологічних наук (2006), професор. Депутат Закарпатської обласної ради. Загалом перерахувати всі титули, досягнення й напрацювання професора – шпальти забракне.
Важливо, що в останні роки Шандор найбільше відомий широкому загалу як професор з окопу, адже з першого дня повномасштабного вторгнення росії в україну став бійцем 68-го об ТрО 101-ї Закарпатської бригади ТрО та навіть на передовій, після нічного чергування, читав студентам лекції. Необхідність робити це мотивував так: «Ми воюємо за освічену націю».
Наразі Шандор готується стати послом України в Угорщині. Попри це, навчає студентів, активно співпрацює з волонтерською організацією «Добрі справи Закарпаття», відвозить бійцям на передову дрони, зарядні станції, тепловізори та багато іншого, що вдається дістати.
Є співавтором першого українського дрономобіля, дрономатки та інших розробок, украй потрібних військовим.
Роберт Бровді – ужгородець, за плечима якого і політика, і підприємництво, і високі державні посади. Але ось уже понад два з половиною роки він відомий найбільше як засновник та командир спецпідрозділу безпілотних авіаційних комплексів «Птахи Мадяра».
Саме завдяки шаленій енергії, аналітичним та потужним організаторським умінням звичайний військовий підрозділ стрілків, який очолив Бровді, перетворився спершу у взвод безпілотних засобів, відтак у ротно-тактичну групу, батальйон, окремий батальйон, а зараз це окремий полк у складі Морської піхоти України. І велика заслуга в цьому сама пана Роберта, який зумів зібрати спеціалістів, зорганізувати їх та зберегти.
«Птахи Мадяра» та їхній керівник мають величезний рівень довіри: при потребі їхні збори «закриваються» за кілька днів, а оголошений набір до підрозділу за кількістю заявок перевершив найсміливіші мобілізаційні очікування.
Роберт Бровді має численні відзнаки, нагороди, ордени, нагрудні знаки та подяки, але не любить хвалитися ними чи «козиряти». Вважає, що найбільшою нагородою йому, побратимам та всім українцям буде наша перемога.
Віктор Трошкі – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізико-математичних дисциплін Українсько-угорського навчального інституту Ужгородського національного університету, боєць 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади ЗСУ. І після цього можна більше нічого не говорити, бо знову стає зрозуміло, хто нині захищає цінності свободи та незалежності – українська еліта.
Про Віктора традиційно пишуть, що він «не проходив строкову службу в ЗСУ, не закінчував військову кафедру при університеті, не підпадав під мобілізацію, тому міг і далі спокійно читати лекції студентам чи займатися науковою діяльністю», але не зробив цього. Як тисячі українських інтелігентів, він у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну добровільно пішов у військкомат і вже два з половиною роки поспіль у складі славетної 128-ї гірсько-штурмової бригади захищає свою землю, свою родину, майбутнє своєї нації.
До речі, вже воюючи в складі ЗСУ Трошкі дізнався про присудження йому почесної відзнаки Угорської академії наук “За вагомий внесок у розвиток науки”.
Віктор Трошкі до всього – корінний угорець, і своїм патріотизмом, самовідданим служінням Україні вкотре доказує, що політика – це попіл біля постаменту загальнолюдських цінностей.
Роланд Цебер – депутат Закарпатської обласної ради, активний громадський діяч, меценат і волонтер. Завдяки якісній освіті, потужним менеджерським можливостям, роботі в парламенті та офісі Омбудсмена Роланд мав нагоду відвідувати численні країни ЄС, США. Працював із політиками та чиновниками різних рівнів, із багатьма побудував дружні взаємини. Як результат, в обличчі Цебера Україна має нині потужного лобіста своїх інтересів у Європейському парламенті, в бундестазі Німеччини, в США тощо. У багажі його заслуг організація візитів впливових осіб країн ЄС в Україну, робота з політиками які лобіювали й спромоглися виділення німецьких «леопардів», ППО та іншого озброєння для ЗСУ, залучення в нашу країну різних фондів та благодійних організацій з метою забезпечення військових та медзакладів спорядженням та обладнанням.
«На жаль, стосунки між Україною та Угорщиною сьогодні на історичному мінімумі», – каже Роланд і робить усе можливе, щоб змінити цю ситуацію. Зокрема, постійно підтримує зав’язки з проукраїнськими угорцями, серед яких молодий опозиціонер Петер Мадяр, мер Будапешта Герго Корачонь та інші, долучає їх до підтримки нашої держави.
«Майбутнє будуємо ми самі», – впевнений Роланд, і з цим не можна не погодитись, дивлячись на його роботу та досягнення.
Про інших угорців у ретингу читайте в наших наступних публікаціях.
Наталія Петерварі
