Учора громаду Закарпаття розкололо, без перебільшення, на дві сторони повідомлення про те, що Мукачівська міська рада прийняла рішення «доручити Мукачівському історичному музею провести демонтаж з бастіону «Паланку» орла-турула , а замість нього на постаменті встановити малий Державний Герб України – тризуб». Інформація виявилася настільки … приголомшливою, що викликала в соцмережах більш жваве обговорення., ніж усі інші теми 13-го жовтня. І насамперед тому, що таке рішення є безпрецендентним і таким, яке стовідсотково грає на руку ворогу – російскому агресору. Пояснимо – чому.
Треба почати з того, що у 2008 році, коли було прийнято рішення встановити на бастіоні Мукачівського замку орла-турула, Мукачівська міська рада надала дозвіл. Тоді ініціатором встановлення монументу був виходець із Мукачева, бізнесмен Імре Пак. І тоді ні про яку символіку, пряме чи переносне значення птаха в історії того чи іншого народу не йшлося й не згадувалося – було прийнято рішення віддати належне спільній історії Закарпаття, в якому споконвіків українці, угорці, словаки, румуни та інші народи живуть в дружбі та мирі.
Зараз раптом міська рада згадала, що, як пише Мукачево нет, «…у першій половині XX в. Турул використовувався як символ прихильниками правоконсервативних сил в Угорщині. Саме турул є важливим національним символом, особливо популярним серед прихильників ідеї т.зв. «Великої Угорщини», що прагнуть повернення угорських кордонів, дійсних до укладання Тріанонського договору». Тобто, зараз про це згадали, а 14 років тому ніхто не знав?
До всього цікаво, що, за нашими джерелами, на виконкомі, який засідав 11 жовтня, це питання не виносилося на розгляд. Це рішення датується 12-м жовтня, але цього дня не проводився виконком, так що можемо вважати, що підписи могли бути зібрані окремо, не афішуючи нічого. І то багато хто не підписав його з 36 членів виконкому. До всього, таке рішення стосується пам’ятки архітектури національного значення, тому його мали б розглядати щонайменше відповідні держоргани історичного та архітектурного спрямування, в тому числі області. Але ні про що подібне не відомо…
І навіть якщо відкинути питання юридичної складової, виникає моральний та безпековий аспекти.
Моральний. Під час війни питання злагодженої співпраці всього суспільства – питання державної ваги. Ми, українці, перед лицем російського агресора виявилися більш об’єднаними, ніж за всі три десятки років існування української державності. Ми за лічені години збираємо кошти на Байрактари та супутники, на підтримку внутрішньо переміщених осіб та відбудову українських об’єктів. І участь у цьому беруть всі без винятку мешканці нашої держави, незалежно від коріння. Саме тому подібні вкиди, як вчорашній по турулу, є нічим іншим, як провокацією, яка грає на руку ворога, розколюючи громаду на Закарпатті.
Подібні вчинки тільки дестабілізують ситуацію, а дестабілізація грає на руки ворога. Це не на користь України та закарпатців.
Адже ця атака на угорську громаду – безпрецедентна в історії Закарпаття. На громаду, яка прийняла десятки тисяч утікачів від російського агресора, яка на рівні з усіма приймає участь у боротьбі проти агресора, відправляє воїнів на передову, підтримує їх, забезпечує. Це атака проти тих українців із угорським корінням, котрі сьогодні на передовій боронять територіальну цілісність України, щодня ризикуючи життям. Це атака проти тих корінних угорців, котрі одними з перших поклали свої життя в боротьбі проти росії – і в 2014-му, і зараз, під час повномасштабного вторгнення. Хіба вони заслужили цього та тих цькувань, які можуть за цим политися?
Несправедливим це є і з точки зору угорського народу, який здійснює безпрецедентну в своїй історії програму гуманітарної допомоги Україні – з перших днів війни приймає сотні тисяч українських втікачів, доставляє на прифронтові території сотні тон вантажів, харчі, засоби гігієни, медикаменти, а тепер відбудовує зруйновані об’єкти на Київщині та в інших містах. І не треба приплітати до цього політику…
Але найгірший у цій ситуації безпековий момент. Це рішення міськради може стати небезпечним прецедентом: якщо міський голова підписує такий наказ, це можу слугувати сигналом радикальним особам, які є чи переховуються в краї, робити, що схочуть, самотужки здійснювати наругу над іншими угорськими пам’ятниками чи пам’ятками, об’єктами тощо.
Зрештою, що заважало поставити тризуб поряд із турулом, і так вкотре підкреслити єднання народів? Тим більше, що поряд стоїть прапор України.
Турул – це історичний монумент, це спільна історія Закарпаття! А з таким підходом можна хоч весь Мукачівський замок демонтувати, бо в ньому ж угорці жили й правили…
З огляду на все це хочеться спитати ще раз: кому вигідно робити речі, які можуть призвести до розколу в суспільстві під час війни?
Редакція Kiszo.news
