Навіть зараз ще не повністю вдалося оговтатися від антиугорських звірств, учинених за останній період. Серія обшуків в угорських установах Закарпаття та в родинному маєтку голови Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС), підбурливе відео, відзняте на окраїні Берегова, неправдиво висвітлені події, що відбулися в с. Сюрте Ужгородського району, погрозливі електронні листи та повідомлення про ліквідацію найбільшої угорської партії на законодавчому рівні – і це лише маленька часточка політичного життя останніх кількох тижнів. Однак ми все ще не знаємо, хто може стояти за всіма цими подіями, яка їхня мета? Незважаючи на те, що існує безліч думок із цього приводу, правда навряд чи розкриється.
Вочевидь, наперед спланована серія атак – це не випадковість, виглядало це збоку так, ніби вони відбувалися за заздалегідь написаним сценарієм. Дехто припускає, що розпал цих антиугорських настроїв здебільшого стосувався політичних цілей Будапешта, але розсудлива людина може лише посміятися над цим припущенням. Однак важко уявити і те, що дії української спецслужби керувалися з Угорщини. Також важко пояснити, яку користь має Київ із усього цього цирку, оскільки вирішення і без того напруженого двостороннього конфлікту, безумовно, буде відкладено у далеку шафу на деякий час, і це для України може мати негативні наслідки. Були й ті, хто антиугорські вчинки безпосередньо пов’язували з президентськими виборами в США, а деякі побачили руку Дьєрдя Шороша як помсту за сміливе ставлення угорського уряду до послідовних та національних інтересів. І це ще ми ледь не забули про очевидне – пошук заплутаних ниток у Москві, адже Кремль щомиті виграє від загострення українсько-угорського конфлікту.
Але як би там не було, ким би не був замовник, всі ці дії проводилися Службою безпеки України (СБУ). Та, якщо відштовхуватися від офіційних пояснень та виправдань можновладців, а саме беручи до уваги той факт, що ні Ужгород, ні Київ не знали про те, що готуються такі акції, стає ще моторошніше. А саме через те, що якщо страхітливий маневр спецслужби відбувся не за вказівкою та командуванням центральних органів, це означає, що невідомі українській спецслужбі зовнішні сили здатні чинити тиск та здійснювати дії такого калібру, що є реальною загрозою як для державної, так і національної безпеки України. Це, своєю чергою, змушує задуматися ще більше…
Випадковість чи ні, але час подій збігся в часі з переговорами про створення коаліції в обласній раді. З тих пір вже сформована рада нового скликання на чолі з політиком з команди Зеленського, який був за президента Петра Порошенка главою контр-шпигунства. Це багато про що говорить, правда ж?! А для того, щоб зробити ситуацію ще більш заплутаною, свідками у цій «уявній» справі виступили Юлія Тимошенко з опозиції та головокомандувач правоохоронних органів Арсеній Аваков. У всій цій ситуації, яка важко дається розумінню, угорська фракція обласної ради прийняла наймудріше рішення, коли, не зважаючи на погрози різного роду, відмовилася вступати до «особливого союзу». У нинішній ситуації це було єдине політичне рішення, яке можна було прийняти з честю та чистою совістю.
У людей, звісно ж, емоції беруть вверх, це природно, адже важко не зважати на проявлену в наш бік ненависть. Але, на мою думку, це не зовсім правильна поведінка наразі. Як би важко не було, зараз дуже важливо зберігати спокій, ні страх, ні помста не повинні переповнювати нас. Нам, угорцям Закарпаття, нема чого боятися, наші наміри носять мирний характер та не порушують норм законодавства. Ми просто робимо свою роботу, як це робили наші батьки, і як це робитимуть наші онуки на цій землі. І вся ця «токсична» політична атмосфера рано чи пізно зміниться, ми це витримаємо. Ми пережили набагато страшніші часи за останні століття, а то й за останні десятиліття.
Дьєрдь Дунда
KISZó
