Нагадаємо, вони закликали купувати продукцію крафтових виробників #Купуйумалих , щоб підтримувати їх. А в тім, що така підтримка потрібна, можете й не сумніватися. Саме тому колектив нашого видання прийняв ріщення інформувати краян та українців загалом про цікаві виробництва з метою їх популяризації.
Сьогодні говоримо з менеджеркою Селиської сироварні Інною Пригарою – про те, чи варять сир в умовах карантину, як продають продукцію і які мають плани на майбутнє.
– Пані Інно, як ви нині працюєте?
– Наша сироварня працює з маленькими локальними постачальниками – це буквально 100-120 місцевих сімей, які щодня забезпечували нас молоком. Коли почався карантин, ми прийняли рішення закритися на певний період, по-перше, щоб зберегти своїх працівників (їх загалом 12), по-друге, щоб убезпечити себе і наших постачальників від поширення коронавірусу, адже скупчення людей однозначно ні до чого доброго не призвело б.
– Рішення про припинення діяльності й не стояло?
– Однозначно, ні, повністю зупинитися нереально, бо є певна робота, яку треба виконувати. Тобто, як ми самі говоримо, працюємо наразі в енергозберігаючому режимі – доглядаємо за сиром, пакуємо той, який визрів, відправляємо замовлення.
До речі, замовити сир можна на офіційній сторінці Селиської сироварні в мережі Фейсбук. Доставка безкоштовна по всій Україні навіть при замовленні від півкілограма!
– Чи багатьох замовників ви втратили з початком карантину?
– Річ у тім, що 70 % наших покупців – це приватні замовлення, їх робили люди, які були на сироварні чи скуштували нашу продукцію, вона їм сподобалася і вже замовляють для себе. Так, магазини скоротили замовлення, і це зрозуміло: окремі з торговельні заклади зачинилися. Більше того: я усвідомлюю, що селиський сир – це не продукт першої необхідності. Люди мусять купувати те, що необхідне в першу чергу. Сир – це щось більш вишукане, для відпочинку, для приготування вишуканої страви, для затишного вечора з келихом вина…
– Над чим зараз працюєте? Можливо, розробляєте нові види сиру? Втілюєте якісь ідеї?
– Зараз, під час карантину, нарешті з’явився час, щоб пропрацювати ідею, яку виношую давно – «запустити» інтернет-магазин для локальної продукції крутих місцевих виробників. Уся задумка в тім, щоб користувачам було зручно зайти на певний ресурс і зібрати такий собі закарпатський кошик – приміром, сир від Селиської сироварні, варення з Ботара, м’ясо від Гашпара, закарпатський пряник і закарпатське вино…
Читайте також: Як закарпатцям підтримати малий бізнес?
– Інно, сир зберігається в підвалах, чи не так? Нема потреби його терміново розпродувати?
– З нашим технологічним процесом це не є нагальною проблемою, ми використовуємо технологію визрівання у відкритому вигляді в сирному підвалі. Наш сир може лежати протягом тривалого часу, але, звичайно, теж до певної межі. Зараз я намагаюся робити все, щоб ми могли продати цей сир, бо шкода було б його викидати…
– Викидати? Невже таке можливо?
– Так, я пам’ятаю ті страшні часи, коли ми починали сир варити і ще не було попиту, популярності, тоді доводилося терти сир та терці, пакувати в мішки і відвозити на свиноферму, щоб згодувати тваринам… Це було щось страшне!
– Які у вас плани на завершення карантину?
– Неважливо, буде офіційне завершення чи ні, ми мусимо відкриватися й починати приймати молоко. Для цього дві причини: по-перше, закінчиться сир, який наразі дозрів чи дозріває, тому треба буде знову займатися виробництвом. По-друге, важливо втримати місцевого фермера: якщо люди не матимуть куди збувати молоко, продадуть тварин, і це буде катастрофою. Тому наразі ми вже працюємо над тим, щоб у разі відкриття максимально убезпечити себе та постачальників і регулярно продовжувати робити сир.
– Успіху вам і спасибі за розмову!
