Перші сонячні весняні дні спонукають до довгих прогулянок та маленьких подорожей Закарпаттям. Адже саме зараз можна зафіксувати перші яскраві миті пробудження природи. Про Захід зібрав для вас 5 локацій, в які вартує завітати ще у березні, і, що важливо, відвідати, які можна впродовж одного дня.
Дендрологічний парк місцевого значення «Березинка», що на Мукачівщині. Звісно, що парк, який розкинувся аж на 34 гектарах, варто відвідати не тільки у березні. У дендропарку, який закладений у 1957 році, є майже дві тисячі деревно-чагарникових порід, це – найбільша дендрологічна колекція Закарпатської області. Вистачає тут і екзотів, і рідкісних видів: росте кедр гімалайський, ліванський, прирічковий та атласький, вічнозелена секвоя, Адамове дерево, бамбук тощо.
Однак саме в березні вже почалося цвітіння шафранів-крокусів, які зараз в буквальному сенсі, килимом вистилають узлісся. Чудові світлини з квітчастого парку днями оприлюднив екскурсовод Максим Адаменко.
Відвідати дендрарій можна в робочі дні з 8 по 17 годин
Озеро Синевир та водоспад білий Звір. На відрізку дороги між Синевиром та Синевирською Поляною, на шляху до самого озера, можна побачити прегарний водоспад під назвою Білий Звір. Саме навесні він повністю виправдовує свою назву, адже через танення снігу у високогір’ї, набирається сили і з гуркотом «біжить» до річки Тереблі, надзвичайно красиво розбиваючись на природних каскадах.
Одне з 7 природних чудес України – озеро Синевир саме навесні стає повноводним і площа водойми суттєво збільшується. Окрім того, на території НПП «Синевир» у березні можна побачити цвітіння різноманітних первоцвітів, які тішитимуть око дуже недовгий час.
Урочище «Чорні млаки» і місце падіння Княгинянського метеориту. Місцина унікальна не тільки тим, що саме тут 9 червня 1966-го року впав найбільший з-поміж знайдених у новітній історії в Європі метеоритів. В урочищі розташоване єдине на території Ужанського Національного природного парку верхове сфагнове болото. Водойма невелика – близько 0,02 га. Але багата на типові болотні рослини – пухівку піхвову, осоку чорну, сфагнум. Болото називається верхове, бо живиться воно за рахунок атмосферних опадів – дощу або снігу. До урочища «Чорні млаки» веде промаркований пішохідний та велосипедний маршрути, також можна дістатися і автомобілями.
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Юлівська Гора» розташований на схід від села Дюли і на північ від села Оклі Гедь Виноградівського району Закарпатської області, на південно-західних відрогах Гутинського масиву (частина Вигорлат-Гутинського хребта). Площа 176 га. Створений 20 жовтня 1974 року. Заказник є частиною Карпатського біосферного заповідника.
Заказник має унікальне розташування – у місцевості з найтеплішим кліматом в Українських Карпатах! Це й відіграло важливу роль у формуванні рослинного покриву. Широко поширені діброви зі скельного дуба, дубово-букові ліси, дуба Далешампа. Також зростають унікальні для України масиви липи сріблястої. Заказник є єдиним в Україні природним місцем зростання дуба бургундського.
«Закарпатські джунглі»» – урочище Атак (інша назва – Оток) – ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована в межах Берегівського району Закарпатської області, на північ від села Квасово. Площа 52 га. В урочищі Атак охороняється дубово-ясенева діброва в заплаві річки Боржави. Деякі дерева в лісі мають висоту понад 40 м. Тут також зростають рідкісні рослини: марсилія чотирилиста, рябчик великий, беладонна лікарська, коручка ельбська, а також пізньоцвіт осінній, соссюрея різноколірна, занесені до Червоної книги України. Входить до складу Регіонального ландшафтного парку «Притисянський». Іноді можна знайти назву «закарпатські джунглі» щодо цього урочища – теплий і вологий клімат низини сприяє майже “тропічному” розмаїттю рослинності.
У збірнику «Карпатські Заповідники» від 1966-го року кандидат біологічних наук С. М. Стойко так описує на той час дубовий резерват «Атак»: «Надзвичайно мальовничий куточок в закарпатських заплавних дібровах. Це своєрідний острів, що утворився в результаті меандр двох річок – Великої і Малої Боржави. За останнє сторіччя русло Малої Боржави часто змінювалося, залишаючи після себе обриви і улоговини. Вони періодично заповнюються водою і слугують своєрідною прикрасою пейзажу заповідника. В період весняних паводків, а також осінніх злив, острів майже повністю заливається водою. В такий час він нагадує тропічний ліс, до окремих його кварталів можна дістатися тільки на човнах. Разом з талими водами річка Боржава приносить з гір родючий мул, який з року в рік відкладається, збагачуючи ґрунт органічними речовинами.
У заповіднику поширений вічнозелений плющ. Нерідко плющ піднімається стовбуром дуба на висоту до 20 метрів, утворюючи, немов в тропічних джунглях, звисаючі ліани товщиною до 60-70 міліметрів. Прекрасний заповідний дубовий гай «Оток» в усі пори року».
Тож не обов’язково навесні потрібно чекати цвітіння сакур чи нарцисів, – вже зараз на Закарпатті можна побачити безліч прекрасних місць, в яких саме почалося пробудження природи, і отримати від цього чимале задоволення.
Фото з вільного доступу та сторінки Екскурсії з Максом Адаменко
