Переважна більшість громадян все ще вірить у те, що прийнятий українським парламентом закон про державну мову не набуде чинності, – принаймні на це вказує опитування, проведене «Kárpáti Igaz Szó» у соціальній мережі «Фейсбук». Однак прогнози фахівця, який зголосився прокоментувати ситуацію, не такі оптимістичні.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на черговому пленарному засіданні, що відбулося 14 травня, все ж таки підписав нещодавно прийнятий парламентарями закон про мову; залишилося, щоб чинний президент Петро Порошенко завізував його своїм підписом. Опитування від «KISZó» стосувалося саме цієї теми, ми задали читачам наступне запитання: чи введуть в дію мовний закон? Цього разу 213 висловилися з цього приводу. Переважна більшість респондентів, а це 81 %, тобто 181 особа, вірить у те, що нормативи, передбачені в законі, не набудуть чинності. І всього 15% опитаних вважають, що зворотного шляху немає, закон вступить в силу за будь-яких обставин.
Щоб прояснити ситуацію ми звернулися до юриста з конституційного права д-ра Міхаля Товта з проханням прокоментувати це питання та дати прогнози стосовно подальшого розвитку подій.
«Відповідно до парламентського регламенту в рамках пленарного засідання, що відбулося вчора, депутати обговорили проект рішення, яке регулює прийняття закону, – пояснює фахівець. – Події попередніх днів вказували на те, що голова парламенту в силу обставин підпише закон і передасть його презентові. Зважаючи на зроблені раніше заяви Петра Порошенка, ймовірніше за все, у найбільш стислі терміни гарант держави надасть законодавчому акту юридичної сили. Після цього, часткова та повна відміна закону буде можлива виключно за рішенням Конституційного суду. Передбачається, що мінімальна кількість депутатів (а це принаймні 45 осіб) підтримає подачу заяви до суду стосовно правочинності закону. Зміст правової норми дає всі підстави для такого подання. Цей документ може бути відмінений чи змінений прийняттям іншого законодавчого акту. У цих процесах простір для дій з боку угорських організацій здебільшого обмежений. Наприклад, вони можуть закликати президента не підписувати закон чи звернутися до народних обранців з проханням підготувати позовну заяву та подати її до Конституційного суду.
Юрист з конституційного права наголосив, що угорці України та всі ті, хто не погоджується з нормативним актом, можуть підтримати укладену громадськими активістами петицію, що доступна на сайті Верховної Ради.
«Для мене особисто негативною несподіванкою стало те, що з моменту подання петиції – а це відбулося трохи більше тижня – до сьогоднішнього часу її підписало менше, ніж 2000 осіб, серед яких близько 100 людей, які підтримали подання, є громадяни угорського походження, – наголошує Міхаль Товт. – Встановити причину цього важко. Чи може ця новина не дійшла до зацікавлених осіб? Чи, може, угорці, що проживають в Україні, не мають доступу до Інтернету, чи бракує вмінь користуватися всесвітньою павутиною? Чи, може, і справді правда на боці тих, хто стверджує, що все це навмисно роздута тема угорських організацій, і ця проблема не турбує пересічних людей? Адже кількість педагогів, яких безпосередньо стосується ця проблема, сягає більше, ніж тисячу. Можливо, проблема в тому, що ми не здатні збагнути значущість цього всього. А саме те, що підтримка петиції у більше сотень підписів, серед яких повинні бути підписи хоча б десяти тисяч угорців, означала б значну політичну підтримку та легітимність для тих, хто у майбутньому мав би намір відкоригувати правову та практичну ситуацію, що стане результатом введення в дію закону».
Довідка: для підписання петиції необхідно зареєструватися на сайті Верховної Ради (www.rada.gov.ua), заповнивши відповідну реєстраційну форму (вказавши своє ім’я, адресу проживання, номер телефону), а потім активувати свій профіль. Після цього петиція стане доступною для підписання!
