Складові успіху
Минуло майже три з половиною роки з початку російсько-української війни, яка залишила свій слід на всьому і на всіх. Всі пережили ці роки, але, мабуть, найважчий удар зазнали туризм і готельна індустрія. Тібор Біров, власник готелю та ресторану Helikon у Яноші, на початку війни сказав, що якщо є хоч якийсь спосіб, не можна зупинятися, потрібно використовувати всі можливості. Зараз Kárpáti Igaz Szó знову відвідав підприємця, щоб дізнатися про останні роки.
– Я б хотів на хвилинку повернутися до періоду перед війною, адже всі проблеми почалися з пандемією. Це сильно вдарило по нас, адже з одного дня на інший кількість гостей різко зменшилася, я і моя дружина потрапили до лікарні у важкому стані, майже всі колеги захворіли. Ми дякуємо Богові, що всі вижили. А коли в лютому 2022 року почалася війна, з майже ста співробітників нашого сімейного підприємства залишилося лише 32. До сьогодні ми намагаємося підтримувати підприємство з цими 32 колегами, трохи просунути його вперед, і це доводиться робити в умовах нинішньої невизначеності, досі нашою головною метою є виживання, якось утриматися на плаву – сказав Тібор Біров.
Але в сфері готельного бізнесу недостатньо просто утримувати рівень, необхідний розвиток, адже гості стають дедалі вимогливішими.
– Незважаючи на війну, останнім часом ми спостерігаємо розвиток Закарпаття, і ми не можемо відставати, завжди потрібно створювати щось нове, щоб ті, хто приїжджає сюди, відчували, бачили процвітання, благоустрій. Звичайно, ми не можемо працювати в тому темпі, як до війни, але намагаємося. У Берегові, на площі Сена, ми повністю відремонтували готель і ресторан Sörkert, зараз тривають останні штрихи. Цей бізнес ми передали нашій молодшій дочці Доротті та її чоловікові Віктору. Молоді люди дуже здібні, ми пишаємося ними. Вони завжди можуть звернутися до нас за порадою, але повністю керують підприємством самі. До війни у них було шість готельних номерів, а сьогодні їх стало 18, і всі вони відповідають сучасним вимогам. Крім того, гостям доступні кілька залів. Обидва термальні басейни Берегова знаходяться неподалік від Sörkert, що також є перевагою закладу — зазначив Тібор Біров.
– Як я вже згадував раніше, під час ковіду у нас було небагато гостей, але щоб не «нудьгувати» у період застою, ми утеплили всю будівлю, у кількох кімнатах замінили старі меблі на нові, тобто постійно проводилися серйозні інвестиції. Із березня 2022 року ми брали участь у програмі Hungary Helps – ініціатива програми гарячих обідів належала Іштвану Ґрежі, а керувала нею Крістіна Кудлотяк, програма тривала сто днів. Це були важкі місяці, але крім прибутку, програма дала нам відчуття безпеки й надію на те, що ми зможемо втриматися й матимемо можливість для подальшого розвитку. Після завершення програми ми змогли приймати організовані групи в нашому готелі – це теж стало для нас рятівним колом. І хоч це звучить трохи морбідно, але правда в тому, що з початком війни у нас стало дуже багато гостей.
У перші три місяці ми працювали із завантаженням на 120%, і це надихнуло нас на нові інвестиції. Звісно, цей «великий бум» швидко зійшов нанівець – більшість гостей поїхала за кордон, а дехто, хоч і залишився, вже не зупинявся у нас.
Водночас у нас є постійні гості, які повернулися у свої рідні міста, але щоліта приїжджають сюди, бо їм сподобався наш маленький регіон. А Господь і надалі не залишає нас:
за організацією Баптистської церкви до нас приїжджають родини загиблих на війні військових.
Ця програма триває й досі – навіть зараз у нас проживає група з шістдесяти осіб, які протягом кількох днів почуваються тут у безпеці й спокої. В межах іншої програми, організованої єврейською організацією, протягом усього року ми розміщуємо дорослих і дітей, які беруть участь у різноманітних заходах. Торік і цього року у нас відпочивало 170–190 дітей у таборах. Організація дуже коректна, тому ми завжди чекаємо на їхнє повернення, – наголосив Тібор Біров.
Готелю дуже бракувало басейну. Оскільки в Helikon зупиняється багато дітей, а літня спека сприяє купанню, Тібор Біров та його команда здійснили давню мрію – на території за готелем облаштували відкритий басейн із підігрівом. Басейн уже працює, а душові та роздягальні будуть повністю готові найближчими днями.
– Тепер гості приходять до нас не лише переночувати чи поїсти – завдяки басейну їм не доведеться нудьгувати в кімнатах. Погода чудова, і купання, разом із засмаганням, створює відмінні умови для відпочинку. У найближчому майбутньому ми хочемо збудувати ще й критий басейн, а в подальших планах – облаштування футбольного поля зі штучним покриттям.
За словами Тібора Біров, поки триває війна, на іноземних туристів, зокрема з Угорщини, вони не розраховують. Проте влітку до них приїжджає багато дітей та футбольних команд з інших регіонів України, адже тут за доступною ціною надають якісні послуги.
– Наразі ми маємо 63 готельні номери, в яких одночасно можемо розмістити 150 дорослих або до 230 дітей із додатковими ліжками. У вартість проживання завжди входить сніданок «шведський стіл», а інші прийоми їжі обговорюються індивідуально з кожною групою.
– Чи полюбляють гості угорську кухню?
– Дуже. Оскільки наші кухарі угорці, вони переважно готують саме угорські страви. Звісно, на стіл потрапляють і українські страви, але я переконаний, що угорець не зможе приготувати українську страву так, як українець, і навпаки. Тому наш головний напрям – це паприкаш із курки, бульйон із домашньої курки, угорська рибна юшка (халасле), сирний та яблучний пиріг – і цей список можна довго продовжувати. Якщо ми готуємо для дитячих груп, намагаємося робити страви менш пряними, але зазвичай діти теж із задоволенням їдять угорські смаколики.
Насамкінець хочу сказати, що попри всі труднощі, ми ніколи не скаржилися на те, що нам чогось бракує. Ми намагаємося заохочувати і наших колег: якщо можливо, не зосереджуйтеся на поточній ситуації, краще зосередьтесь на щоденних завданнях – тільки так ми зможемо втриматися. Звичайно, ми також хвилюємося за наших колег-чоловіків, зятів, але віримо, що цей жах якнайшвидше закінчиться, і тоді ми зможемо спокійніше думати та планувати. Наразі найбільшим і найщирішим джерелом спокою для мене є те, що я бачу своїх дітей у нашому бізнесі – і те, що вони працюють із такою ж відданістю, як із самого початку це робимо я і моя дружина.
