Відчинялися із самого ранку, о 6:00, і могли працювати до ночі (навіть до 3-ої). Заклад зі шторами саме оливкового відтінку; дерев’яними столиками й стільцями; порцеляновим посудом; чавунною емалевою грубкою, що дарувала тепло; елегантно одягненими відвідувачами; живою музикою…
Це – кавʼярні в Ужгороді, якщо перенестися в період столітньої давнини. Але все можна не лише уявити, а й побачити. Наукові співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького знайшли описи інтер’єрів кав’ярень і відтворили їхній вигляд.
