Те, що колись розділяло, тепер об’єднує – після десятиліть очікування відкритий автомобільний прикордонний пункт Велика Паладь-Нодьгодош. Історична подія знаменує не лише нове транспортне сполучення між Україною та Угорщиною, а й відновлення економічного та соціального кругообігу цілого регіону. Але що про все це кажуть місцеві?
«Ми погасили столітній борг», — сказав на відкритті Левенте Модьор, парламентський державний секретар Міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини. Політик також нагадав, що з 2010 року відкрито 45 нових пунктів пропуску, в тому числі останній, який “заліковує рани, завдані кордоном Тріанон”.
«Те, що знищив Тріанон, ми змогли замінити в останні роки», — підкреслив Левенте Мадьяр, який також підкреслив, що послідовна позиція жителів регіону була необхідною для того, щоб проект, який тягнеться більше десяти років, нарешті був завершений.
Хоча урочисто відкрили пункт пропуску 8 квітня, у перші дні не все було гладко. Попри повідомлення про те, що пункт пропуску відкритий для пішоходів та велосипедистів щодня з 7 ранку до 6 вечора (за центральноєвропейським часом), спочатку це було не зовсім зрозуміло, що викликало збентеження та невдоволення у місцевих жителів, як розповіли вони самі.
Однак наразі порядок наведено і пішохідний рух працює безперешкодно. Це особливо важливо для людей похилого віку, які живуть по обидва боки кордону, а також місцевих жителів, які не мають автомобілів. Пропускна здатність пункту пропуску на добу становить 200 легкових автомобілів та 600 пасажирів.
Радісна подія у багатьох викликала неоднозначні емоції, особливо у чоловіків Закарпаття, які досі не можуть виїхати з України через воєнний стан. «Це було як черговий удар ножем у груди», — з гіркотою сказав місцевий житель, додавши: «Тут є кордон, але я все одно не можу його перетнути… Це гірше, ніж бути тут взагалі».
Було зворушливо бачити молодих чоловіків, які переїхали до Угорщини з початком війни або й раніше через відсутність перспектив, які стояли зі своїми дружинами на угорському боці кордону, дивлячись назад із… батьківщини на батьківщину з гірко-солодкими посмішками.
Я махаю рукою знайомому двадцятирічному молодому чоловікові, який підходить до мене, поки ми чекаємо на церемонію перерізання стрічки, він тихо зауважує: «Було б добре, якби вони відкрили цей кордон багато років тому, коли ми могли ним скористатися… Тепер я не можу повернутися додому, але принаймні моїм батькам буде легше легше відвідувати. Більше не потрібно так далеко їздити. Це щось…»
“Радість із полином”, – додаю подумки.
Перетин кордону явно додасть новий вимір Великій Паладі та сусідньому селу Фертешолмашу, які раніше вважалися нетрями. За словами Йожефа Оросі, очільника Неветленфолівської громади, відкриття має «не прямі фінансові, а економічні та інфраструктурні переваги» для цього регіону.
«Велика Паладь та сусіднє село досі були периферійними, але тепер вони пов’язані зі світом», – зазначив Йожеф Оросі. – Згадаймо лише, яким був Тисабеч до 1990 чи 1989 року… Це теж було відокремлене село, але потім воно відродилося з відкриттям кордону. Тепер це також стосується цієї частини громади. А якщо незабаром побудують автомагістраль до Ченґершіми, то до неї можна буде під’їхати зі сторони Великої Паладі за 15-20 хвилин».
Представники уряду України та Угорщини, які брали участь у відкритті кордону, зокрема віце-прем’єр-міністр України Олексій Кулеба та Віктор Микита, який представляв Офіс Президента України, також наголосили, що відкриття пункту пропуску свідчить про те, що навіть у найважчі часи є місце для діалогу та співпраці.
Депутат угорського парламенту Аттіла Тілкі особливо підкреслив: «Це був пам’ятний день для жителів Сатмар-Берега», адже це вже третій прикордонний пункт в області, створений між Закарпаттям та Угорщиною.
Але відкриття нового переходу свідчить не лише про покращення дипломатичних стосунків, а й приносить реальну, відчутну користь місцевим жителям.
Першим урочисто перетнув кордон Біро Беньямін. Він відчуває себе «учасником історичної події».
На його думку, інфраструктура регіону також може процвітати, якщо буде побудовано сполучення з шосе М3, про яке багато говорять, що значно покращить доступність Будапешта. Більше того, люди також можуть перетинати Румунію набагато легше, оскільки румунський кордон знаходиться в межах досяжності з угорського боку.
«Це здійснена мрія. Після всього негативу – Covid, війни – нарешті сталося щось позитивне. Ми довго цього чекали. Люди тепер можуть легше зустрічатися з членами сім’ї, які живуть на іншому березі, – сказав нам чоловік із Фертешолмаша, який наголосив, що поки що він лише «відчуває смак» перетину кордону, але рух, ймовірно, незабаром розпочнеться. Як власник місцевого бізнесу, він також з надією спостерігає за змінами. – З часом люди звикнуть, що тут теж є кордон, і відкриють цей маршрут. Це буде добре не лише для пасажирів, а й для торгівлі».
Дло слова, ось так виглядала зона перетину кордону кілька років тому:
Ріта Шімон
