Ужгород став другим містом після Львова, який приймає виставковий тур. Виставку картин мам та дружин полеглих захисників “Малюю серцем” відкрили фойє Закарпатського обласного музично-драматичного театру.
“Ми з чоловіком мріяли багато років відпочити десь у теплій країні. Таїланд або Єгипет. Не сталося… Якраз повинні були на Новий рік поїхати у подорож, але він загинув у березні. Наша мрія тепер здійснилася у картині”, — розповідає учасниця проєкту Олена Анісімова.
“Моя мрія прожити до глибокої старості, тримати один одного за руку і підтримувати весь час. Також у нас була мрія збудувати будиночок. Біля будинку ростуть два дуби, які сплелися між собою. Вони символізують нас двох”, — додає учасниця проєкту Людмила Менджур.
“ЖИВА. Справжні історії кохання” — всеукраїнський благодійний арттерапевтичний проєкт, який має на меті психологічну та соціальну реабілітацію дружин і мам полеглих захисників.
“Через сторінку у Фейсбуці спільноти дівчат, які разом переживають втрату, пишуть мені на сторінку, що ми знаходимося саме в цьому місті, приїдьте, будь ласка, до нас. Ми дуже хочемо взяти участь у цьому проєкті. І тоді я на місці шукаю професійного художника, який погодиться дівчатам створити їхні полотна. І таким чином це відбувається. Я мала підтримку від БФ “Сучасна Україна”. На жаль, вона скінчилася. Зараз цей проєкт підтримує група агенцій Havas та благодійний фонд AIDA”, — каже керівниця проєкту Олена Сокальська.
На Закарпатті участь у таких майстеркласах взяли 30 учасниць, каже представниця БФ “Сучасна Україна” Тетяна Пайда.
“У нас на Закарпатті було 4 майстеркласи: Ужгород, Берегове, Тячів і Мукачево. Майстеркласи проходили дуже душевно, ми багато плакали і сміялися, слухали історії. Ці полотна — це про біль, сум, тугу, втрату. Але водночас — це про надзвичайну силу духу цих жінок, матерів”, — додає Тетяна Пайда.
“Я бачила свого покійного чоловіка, як янгола. Він пішов на війну добровільно. У нас сини. Щоб не йшли хлопці він сказав, що: “Піду я”, — каже учасниця проєкту Марина Фанта.
Олена Сокальська каже, ця виставка в Ужгороді триватиме від 7 до 21 листопада. Вхід для відвідувачів вільний. Далі роботи повезуть в інші міста України. Зараз, за словами Олени, ще тривають майстеркласи. У кожному новому місті експозицію будуть доповнювати нові роботи. Усю колекцію зберуть наприкінці цього року у Києві.
“Я весь час думала, що я ненормальна, не така як всі. І коли спілкуєшся із жінками, такими як я, то розумієш, що ми всі однаково проживаємо цей біль і я не дуже відрізняюся у своїй болі”, — каже Людмила Менджур.
“У чому проблема дружин військових, тих, хто втратив. Не тільки дружин, а й матерів, взагалі всіх, хто поніс якусь втрату. Наша проблема в тому, що ми в цьому живемо. Ми інколи не можемо вийти за це коло. А будь-яка сублімація, коли ти малюєш, співаєш, ти починаєш бачити світ якось по-іншому. Це емоції, які нові для нас. Це не радість, це щось нове, що допомагає жити”, — додає Олена Анісімова.
