Рада громадських організацій національних меншин України провела своє друге засідання.
Нещодавно в Києві відбулося друге засідання Ради громадських організацій національних меншин України. Представники 18 національних меншин України – румунської, азербайджанської, словацької, польської, єврейської, угорської, ромської, гагаузької, німецької, болгарської, турецької (месхетинської), чеської, молдавської, грецької, пакистанської, вірменської, грузинської та хорватської – були представлені в органі, передбаченому Законом про нацменшини. Як ми повідомляли після інавгураційного засідання в червні, угорську меншину в раді представляє Ласло Зубаніч. Президент Угорської демократичної спілки України (UMDSZ) повернувся з поїздки до Києва, щоб підсумувати завдання, які стоять перед радою.
“Я звернувся з офіційним листом до керівників угорських громадських організацій та історичних церков Закарпаття з проханням допомогти мені з пропозиціями щодо моєї подальшої роботи, – почав Ласло Зубаніч. – Я також звернувся до угорських політиків, які переймаються повсякденним життям угорських громад, що проживають за кордоном, та дотриманням їхніх прав. Під час зустрічі з депутатом Європарламенту Вікторією Ференц я звернувся з аналогічним проханням до присутніх там представників неурядових організацій та церков. Каталін Шілі, колишній спікер парламенту, та Товариство угорської культури Закарпаття відповіли на мій запит по суті, а також надіслали мені свої пропозиції в письмовому вигляді. На основі позиції нашої Асоціації та наданих пропозицій був підготовлений документ «Завдання та проблеми, які потребують вирішення», який був отриманий Державною службою з питань етнополітики та релігій, головою Ради нацменшин та всіма її членами. Сподіваюся, що найближчим часом буде розроблено план роботи Ради з урахуванням висловлених пропозицій”.
Президент UMDSZ повідомив, що до зустрічі долучилися кілька експертів, у тому числі Олег Немчінов, міністр Кабінету Міністрів. Серед питань порядку денного було питання мовлення меншин на українському суспільному телебаченні, яке останнім часом зазнало значних змін. Він додав, що для забезпечення ефективності своєї роботи Рада створила профільні комітети з правових, освітньо-культурних та соціально-економічних питань. Я сам взяв на себе завдання в юридичній комісії. Поправка до Закону про меншини надала Раді меншин значні повноваження у сфері попередніх консультацій та моніторингу законопроектів і міністерських постанов, що стосуються повсякденного життя меншин. З цієї причини ми хотіли б встановити більш тісні відносини з відповідними комітетами Верховної Ради, Міністерством закордонних справ (у питанні зустрічей з делегаціями з країн походження меншин), міністерствами освіти і культури. Перший крок у попередньому обговоренні законопроектів було зроблено вже в понеділок, коли наша Рада розглядала запропоновані зміни до закону «Про оренду державного та комунального майна». Це, серед іншого, дозволило б національним меншинам та громадським організаціям корінних народів орендувати (нерухоме) майно.
– Під час зустрічі я переконався, що майже всі національні спільноти стикаються зі схожими проблемами і намагаються знайти схожі рішення, тому виклики і проблеми, які будуть вирішуватися в пакеті пропозицій, будуть прийнятними для всіх, – підкреслив він.
Ласло Зубанич висвітлив низку питань, пов’язаних із завданнями, що стоять перед Комітетом. Серед них – постійний моніторинг імплементації європейських стандартів у сфері захисту прав національних меншин в українське законодавство; постійний моніторинг виконання компетентними міністерствами та відомствами положень Закону «Про національні меншини (громади) в Україні» та Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертних висновків Ради Європи та її органів з питань забезпечення прав національних меншин (громад) в окремих сферах». Вивчення досвіду захисту прав національних меншин у країнах ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія) та перенесення їхніх позитивних практик в українське правове поле. Постійний діалог з представниками виконавчої та законодавчої влади країн ЄС щодо співпраці у сфері захисту прав національних меншин та її практичної реалізації: становище українців за кордоном, становище національних меншин (громад) в Україні, розробка та реалізація спільних проектів. Призначення та оновлення складу українських членів Спільного українсько-угорського комітету з питань захисту прав національних меншин (так само, в рамках співпраці між академіями, відновлення роботи Спільного українсько-угорського комітету з історії України).
Щодо проблем, які потребують вирішення, президент UMDSZ вказав, що нещодавня адміністративна реформа не створила чіткої ситуації у сфері еквівалентності між адміністративними одиницями (місто, муніципалітет, село) та створеними невеликими регіонами (ТГ) у Конституції, внаслідок територіального (адміністративного) визначення застосування мовних прав національних меншин. Важливо було б також розробити відповідні рекомендації щодо автоматичної імплементації положень Закону «Про забезпечення реалізації прав національних меншин на застосування мов», якщо вони відповідають законодавчій нормі (10% за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року). Ласло Зубаніч вважає важливим розробити відповідну методологію використання топоніміки та географічних назв у населених пунктах, де традиційно проживають представники національних меншин (спільнот). Крім того, права національних меншин (громад) на використання мов у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я, під час проведення спортивних заходів та у сфері туризму. Міністерство юстиції України відповідає за визначення та реєстрацію символіки національних меншин (громад) в Україні, а також за встановлення та затвердження порядку її використання.
Потребує розробки також календар національних свят для національних спільнот, а також визначення дня міжнаціонального порозуміння на державному рівні.
На думку президента UMDSZ , для забезпечення представництва національних меншин в українському парламенті необхідно вивчити досвід країн ЄС (Словенії, Хорватії, Румунії) та адаптувати його до українського законодавства.
Щодо освіти, він зазначив, що кількість предметів, які викладаються державною мовою в середніх школах (українська мова, українська література, історія України, оборона України), має бути зафіксована, а також має бути забезпечено викладання цих предметів кваліфікованими вчителями та за допомогою відповідної літератури. Він додав, що, оскільки мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, Міністерство освіти має розробити правове роз’яснення цього, тобто як і в якій формі мови національних меншин (громад) можуть використовуватися поряд з державною мовою в позакласній роботі, в інших сферах шкільного життя, таких як вчительські та/або батьківські збори, на вивісках, у розкладі тощо. Оскільки в освітньому законодавстві також відбулися значні зміни, переклад тестових завдань ЗНО чи ДПА мовами меншин має бути постійним, а факультативність вивчення мов національних меншин як предмета 4 має бути забезпечена після розробки відповідних мовних стандартів.
У контексті реформи державної освіти, запланованої на 2027 рік, дозволити невеликим школам національних меншин розпочинати ліцейську освіту з одного класу (25 учнів), як у випадку зі школами в гірських регіонах. Державна вища освіта, а також державна та приватна професійно-технічна освіта має бути доступною мовою національних меншин. Підтримувати вищу освіту мовами національних меншин у державних вищих навчальних закладах (Київ, Одеса, Чернівці, Ужгород) шляхом надання бюджетних місць.
– Може здатися, що це занадто багато, щоб одразу поставити на стіл, але, визначаючи завдання, важливо бачити, в чому полягають проблеми, – сказав Ласло Зубанич.
Він додав: сподівається, що інші члени Ради також внесуть свій вклад і доповнять ці питання. Президент УМДСЗ зазначив, що Державна служба з питань етнополітики та релігійної свободи, зі свого боку, вважає важливим щоденне спілкування з меншинами і планує організовувати професійно-практичні конференції для всіх меншин. За попередньою інформацією, наприкінці жовтня в Ужгороді відбудеться дводенна конференція за участі угорської громади в Україні.
