Незважаючи на війну, на цьогорічному з’їзді Асоціації спортивних журналістів Угорщини (MSÚSZ) у Дюлі була представлена рекордна кількість представників із Закарпаття – дев’ять осіб.
На з’їзді також були відзначені кращі спортивні журналісти, а також була представлена насичена програма презентацій, пов’язаних з Олімпійськими іграми в Парижі та Чемпіонатом Європи з футболу в Німеччині.
Асоціація спортивних журналістів Угорщини провела свої щорічні загальні збори в угорському місті Дунасердахелі за пропозицією Всеугорського комітету, створеного минулого року в рамках MSÚSZ. На з’їзді в Дюлі в урочистій залі ратуші відбулося вручення щорічних професійних нагород.
Дещо нетрадиційно програма загальних зборів перемежовувалася з презентаціями та церемоніями нагородження. Мер міста Дьюла, доктор Ерно Гергені, привітав присутніх представників спортивної журналістської родини, а потім Даніель Папп, генеральний директор MTVA, розповів про професійну роботу державних ЗМІ у сфері спорту, зазначивши, що висвітлення Чемпіонату Європи з футболу та Олімпійських ігор у Парижі стане великим викликом і надзвичайно цікавим професійним завданням для державних ЗМІ влітку.
На вечері, що відбулася в замку Алмаші, Тамаш Хевеші, уродженець Гюли, заспівав для присутніх, яким було дуже приємно почути, що Конгрес MSÚSZ 2025 року відбудеться в Дунастердахелі. Відкритість очолюваної Дьордем Шелльоші організації до колег з-за кордону була зразковою, але той факт, що наступного року угорська журналістська спільнота, яка любить спорт, зможе зустрітися у Фельвідеку, має не тільки історичне значення для медіа, але й є більш чітким вираженням національної єдності, ніж будь-коли раніше!
На заході в Дюлі журналісти змінили свої ручки, мікрофони та камери на спортивне взуття або тенісні ракетки.
Після 2019 року Закарпаття знову мало власну футбольну команду. Ми обіграли збірну журналістів, серед яких були й колеги з-за кордону, але потім не витримали і двічі програли переможцям – «Національному спорту» та «Індексу». Однак наша команда все одно виграла Кубок Хоффера з Петером Данкаєм! На запрошення MSÚSZ 9 з 17 активних членів із Закарпаття змогли відвідати турнір у Дьюлі: Саболч Нігріні, Брігітта Варга, Шандор Сабо, Дьордь Дунда, Іветт Буйдош (всі члени KISZO), Петер Данкаї (Карпатський тижневик), Тібор Мартон (фрілансер), Аттіла Іванчік (TV21 Ужгород) та Лайош Якаб (KárpátInfo).
Закарпатський журналіст, спортивний оглядач Шандор Сабов на зустрічі в Дюлі зазначив:
“Від початку повномасштабного російського вторгнення до України, яке розпочалось 24 лютого 2022 року, спортивна політика нашої країни зазнала значних змін, як і будь-яка інша сфера. Ми маємо великі втрати серед спортсменів й тренерів, які стали на захист держави, зруйнована спортивна інфраструктура та порушено тренувальний процес.
Зокрема, за даними Мінспорту України, станом на сьогодні внаслідок війни загинуло 443 українські спортсмени й тренери.
За даними Міністерства молоді та спорту, на території України постраждали понад 500 спортивних об’єктів. І ця кількість, на жаль, збільшується. 100 об’єктів спортивної інфраструктури повністю зруйновано станом на березень 2024 року. 402 об’єкти мають суттєві або часткові пошкодження, а на їх відновлення вже потрібно понад 300 млн. доларів. Як повідомлялося, на початку лютого в Мінспорту повідомили, що в Україні з початку повномасштабної війни відновлено 81 об’єкт спортивної та молодіжної інфраструктури”.
Шандор Сабов також розповів журналістам, що загалом від агресії РФ постраждали такі види об’єктів спортивної інфраструктури: 174 – спортивні зали, 102 – спортивні бази та спортивні школи, 52 – спортивні комплекси, 77 – стадіони, 61 – спортивні майданчики, 15 – плавальні басейни, 6 – льодові арени/палаци, 5 – яхт-клуби, 3 – стрілецькі тири, 2 – бази з греблі, 2 – велокомплекси, 1 – кінно-спортивна база, 1 – лижна/біатлонна база).
Він також наголосив, що завдяки міжнародній допомозі вдалося налагодити стабільний процес підготовки українських спортсменів за кордоном:
“Саме через таку підтримку українським спортсменам вдається приймати участь у міжнародних змаганнях, представляючи нашу країну, доносити світу інформацію про війну і закликати про допомогу. Наші спортсмени позитивно впливають на імідж України, завдяки перемогам на чемпіонатах Європи та світу всі згадують про країну, яка виборює незалежність. Звісно, вся усвідомлена міжнародна спільнота підтримує Україну. Нашим спортсменам допомагають при підготовці та сприяють в організації виступів у переважній більшості країн. Дуже важливо, щоб міжнародна спортивна спільнота й надалі була на боці України та продовжувала ізолювати росіян та білорусів від участі у міжнародних спортивних змаганнях.
Наразі перед українським спортом багато викликів, кількість спортивних змагань на території України значно скоротилась через складність їх організації, не всі спортивні споруди обладнанні бомбосховищами, а зараз міркування безпеки є пріоритетом. Через війну зазнає змін один з ключових програмних документів – Стратегія розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року, яка визначає основні пріоритети державної політики у цій сфері. Її положення потребують перегляду та змін вже дивлячись на відбудову країни.
Розвиток спорту в Україні все ще потребує змін та оновлення. Вимогою сучасності є покращення системи управління спортивною сферою. Якість життя повинна підвищуватися, а війна, звісно, призупинила цей процес в нашій країні. Тому, в Україні повинно формуватися фізично здорове суспільство. Навіть при складні обставини ми не зупиняємось – відбудовуємо спортивні об’єкти, готуємо спортсменів і спортсменок, вболіваємо за наших спортсменів та тримаємо спортивний фронт на міжнародних змаганнях. Уже зараз є перші кроки щодо подальшої системи управління розвитком спорту в рамках Плану відновлення України, який зосереджено на зростання економіки країни. У ньому визначено декілька Національних програм, одна з яких – розвиток систем культури та спорту. Зараз на наших спортсменів дивляться з більшою повагою та через труднощі вони все-одно здобувають перемоги та доводять, що Україна – найкраща.
Після нашої перемоги ще буде стояти багато завдань, які потрібно вирішувати, але ми вже розуміємо важливість спорту й те, що він не може існувати “поза політикою”.
