Екологія та всі стандарти, які зараз є в Європі, потрібно впроваджувати і на Закарпатті. Але також маємо враховувати розвиток економіки з огляду на особливості місцевості. Таку позицію висловив Василь Іванчо, заступник голови Закарпатської ОВА під час форуму Re: Open Zakarpattia 2023 говорячи, зокрема, про інфраструктурні проєкти на Свидовці та Боржавському хребті.
«Ми рухаємося до ЄС. Є певні стандарти, які є вже прописані у ЄС, наша позиція – відповідати їм. Якщо на гірських річках ЄС є певні стандарти будівництва ГЕС, які оцінюють шкоду довкіллю і там є певний екологічний вплив на певні процеси, то якщо перевага від будівництва тої ГЕС переважає втрати, то, напевно, наша буде позиція – дозволити підтримати таке. Якщо ж екологічна шкода більша за вигоди економічної – то не підтримувати такі проєкт», – прокоментував Василь Іванчо5.
За словами Василя Іванча, 83-85% економічного потенціалу сконцентровано у трохи із 6-ти районів області. Це Ужгородський, Мукачівський та Берегівський. 17% – у інших трьох. «По території та населенню ці три райони майже нічим особливим не відрізняються від решти: 52% наших територій – це гори і ліси. У Хустському, Тячівському та Рахівському районах інвестори за ці роки не зайшли і вже, мабуть, не зайдуть. Населення у цих трьох районах сьогодні також заслуговує на достойне життя, на нормальні робочі місця із гарними заробітними платами, і ми чітко розуміємо, що туди не зайдуть компанії на кшталт “БМВ” зі своїми виробничими потужностями, звісно, що в цих районах майбутнє – за туризмом, за створенням сфери послуг та розвитком малого бізнесу. Тому бачення Закарпатської ОВА щодо економічного розвитку регіону – звичайно, із дотриманням всіх тих екологічних стандартів, європейських стандартів до розвитку цього бізнесу».
Василь Іванчо прокоментував також будівництво вітряків на Боржавському хребті: «Якщо говорити про будівництво вітряка на гірському хребті, в результаті якого буде знищена гора – то звісно, ми не будемо підтримувати такий проєкт. Також потрібно зважувати, в яких умовах та реаліях ми живемо: минулого року, коли в нас були блекаути внаслідок ураження енергетичної інфраструктури ворожими дронами та ракетами, постало чітке завдання – кожному регіону докласти максимум зусиль для децентралізації в енергетиці. Зараз це питання ще актуальніше. У нас працювали невеликі ГЕС і завдяки цьому 3-5 сіл могли не мати проблем із відключенням електроенергії в той період часу, коли більша частина області була без електропостачанням».
«Головна думка і позиція: екологія та всі стандарти, які зараз є в Європі, потрібно впроваджувати і у нас, і ми для цього готові працювати. Але також маємо враховувати розвиток економіки з огляду на особливості місцевості Закарпаття», – резюмував посадовець.2
