Угорська революція 1956 року — національне повстання 1956 року в Угорській Народній Республіці, придушене російсько-радянськими військами. Про факти російсько-радянської агресії проти угорського народу у 1956 році та чим відгукнулася революція на Закарпатті, Федір Шандор написав на своїй сторінці в Фейсбук:
“Факти російсько-радянської агресії проти угорського народу у 1956 році//A magyar nép elleni orosz-szovjet agresszió tényei 1956-ban:
– За даними статистики, за період з 23 жовтня по 31 грудня 1956 року у зв’язку з повстанням і бойовими діями з обох сторін загинули 2652 угорських громадян, поранено 19226.
– Угорці в масовому порядку емігрували — країну полишили майже 200 000 людей
– було страчено, за окремими оцінками, близько 350 осіб.
– майже 26 тис. людей зазнали судового переслідування, з них 13 тис. було засуджено до різних термінів ув’язнення. 846 заарештованих осіб було депортовано до СРСР у в’язниці для проведення слідчих дій
– Десятки тисяч людей було звільнено з роботи.
– за наказом міністра оборони СРСР Г. К. Жукова по бойовій тривозі було піднято п’ять дивізій у кількості 31 550 чоловік особового складу, 1 130 танків і самохідних артилерійських установок, 615 гармат і мінометів, 185 зенітних гармат, 380 бронетранспортерів, 3 930 автомашин.
– У повстанні взяли участь більш ніж 50 тис. повстанців і 15 тис. озброєних загонів національної гвардії, що мали до 100 танків.
– Військові частини які брали участь у знищені угорської революції 1956 року: 2-га гвардійська механізована дивізія, 30-та гвардійська танкова дивізія, 17-та гвардійська механізована дивізія, 33-тя гвардійська механізована дивізія, 128-ма гвардійська стрілецька дивізія, 7-ма гвардійська повітряно-десантна дивізія, 80-й парашутно-десантний полк, 108-й парашутно-десантний полк, 31-ша гвардійська повітряно-десантна дивізія: 114-й і 381-й парашутно-десантні полки, 8-ма танкова армія, 38-ма армія, 13-та гвардійська механізована дивізія, 21-ша гвардійська танкова дивізія, 27-ма мотострілецька дивізія.
– 3 колишніх членів Української Повстанської Армії в еміграції було створено кілька батальйонів добровольців, які вирушили до Будапешта і взяли участь у боях проти радянських окупаційних військ. Вони обороняли мости через Дунай, які об’єднують дві частини угорської столиці — Буду і Пешт. Більшість з них загинула
– Єдиною країною, яка погодилася надати повсталій Угорщині військову допомогу – була Іспанія періоду Франсіско Франко.
– журнал Time опублікував збірний образ угорського революціонера «людиною року» 1956.
–
– У Радянському Союзі за протести проти придушення Угорської революції було засуджено майже 200 людей. Половина – молодь; були 11 школярів з Тбілісі, зокрема і Звіад Гамсахурдіа – майбутній перший президент незалежної Грузії.
– російсько-угорське протистояння зачепило літню Олімпіаду в Мельбурні. На півфінальному матчі з водного поло між командами СРСР – Угорщина на ХVІ Олімпійських іграх у Мельбурні відбулася масова бійка між гравцями і матч було припинено (СРСР програвав 0:4). Це був один із найвідоміших матчів за всю історію водного поло. За драматичними подіями Мельбурнської олімпіади було знято документальний фільм «Шаленство свободи» (2006; продюсер Квентін Тарантіно), який у Росії є заборонений.
– Послом СРСР в Угорщині був Юрій Андропов – 42-річний російський дипломат, який став у1982 році керманичем Радянського Союзу. Він Головний ініціатор та співорганізатор радянської інтервенції в Угорщину з метою придушення угорського повстання 1956 року. Угорська революція 1956 стала для Андропових родинною драмою.
– Володимир Крючков, майбутній головний заколотник серпневого путчу в Москві в 1991 році, був свідком Угорського повстання – він служив тоді третім секретарем посольства СРСР в Угорщині й цілком поділяв погляди свого шефа.
– Елвіс Преслі в шоу Еда Саллівана 6 січня 1957 присвятив угорцям проникливу євангельську пісню Peace The Valley і закликав збирати кошти в фонд допомоги угорським біженцям. На кінець 1957 року сума складала 26 млн швейцарських франків (6 млн $ США або 55 300 000 у перерахунку на нинішні). У 2011 році Преслі був удостоєний звання почесного громадянина Будапешта і його ім’ям було названо площу.
– Альбер Камю написав відкритого листа на захист повсталих: «Правда полягає в тому, що міжнародне співтовариство, (…) дозволило розстріляти Угорщину…» Щодо російських «визволителів», то про них Камю сказав, що «кати-інквізитори теж називали себе християнами».
– У Радянському Союзі кількасот людей наважилася висловитися вголос, а дехто записував прокльони на адресу радянського режиму в щоденниках: «Стыдно быть русским. Стыдно потому, что хотя венгров подавляет не русский народ, а коммунистическая власть СССР, но русский народ молчит, ведет себя как народ рабов. Не может бать свободна нация, которая подавляет другие народы…» – записав у щоденнику російський історик Сергій Дмитрієв.
–
– Офіційно маріонетковий Тимчасовий робітничо-селянський уряд був створений 3 листопада в місті Солнок, що перебував під радянським контролем, звідки 4 листопада пролунало звернення до угорського народу, в якому громадян закликали до боротьби проти „контрреволюції” від імені робітничо-селянського уряду.
–
– Янош Кадар правив країною 30 років. Угорщині дозволили розвиватися більш-менш самостійно – так виник «гуляш-комунізм».
–
– 2 травня 1990 року Державні збори Угорщини ухвалили закон «Про значення жовтневої революції 1956 року в боротьбі за свободу». День 23 жовтня було оголошено національним святом Угорщини.
…Закарпаття і 1956 рік
– в Ужгороді постійно знаходився другий секретар ЦК КПУ Микола Підгорний.
– З радіостанції в с. Коритняни під Ужгородом здійснювалися передачі на всю Угорську Народну Республіку.
– 22 жовтня 1956 року в Закарпатську область були перекинуті додаткові частини Радянської армії.
– У ніч на 24 жовтня, після масової демонстрації у Будапешті 23 жовтня, через радянсько-угорський кордон у напрямках Чоп — Берегове — Вилок на східну частину Угорської Народної Республіки з великими містами Дебрецен, Ніредьгаза, Солнок, Ясберень перетнув стрілецький корпус у складі дивізій, які дислокувалися як на Закарпатті так і з інших областей. Він узяв під контроль цю частину Угорщини.
– У Мукачеві для повітряно-десантного полку з Прибалтики, який з 30 жовтня знаходився у м. Веспрем, розгорнули базу постачання.
– У Берегівському районі юнаки 22 жовтня закидали танки чорнильницями, а школярі, почали об’єднуватися в групи, які розклеювали антирадянські листівки. На Закарпатті існували чотири такі групи: виноградівська, галоцька, косинська, ужгородська. Ці групи швидко виявили органи КДБ і їх учасники були засуджені на 3-6 років ув’язнення.
– Після початку операції «Вихрь» через Чоп до тюрми в Ужгороді почали доставляти заарештованих з Угорської Народної Республіки. Всього з 8 по 15 листопада привезли 846 в’язнів, серед яких було 23 жінок. Через декілька днів 54 осіб повернули до Угорської Народної Республіки.
– 463 заарештованих переправили у Львівську область до в’язниці у Стрию. Серед були робітники, рядові військовослужбовці (200 солдатів) та офіцери (46 осіб), інтелігенти, партійні працівники, учні та студенти (79 осіб), викладачі, священнослужителі (2 осіб). 239 осіб були затримані як члени національної гвардії.
– Після розгрому революції тисячі заарештованих в Угорщині революціонерів вивозили в ужгородську тюрму, звідки після винесення вироків більшість заарештованих відправляли відбувати покарання в табори-ГУЛАГи. Така ж ж доля чекала закарпатських прихильників угорської революції.
–
– Політичні репресії-слідства в Закарпатті проводилися аж до 1959 року і як мінімум проти 35 тисяч осіб, звинувачених у політичних „злочинах” громадян проводилися судові процеси.
– На основі достовірних фактів та спогадів можна припустити, що уряд Яноша Кадара було сформовано в Ужгороді
– Текст звернення Яноша Кадара до угорського народу з російської на угорську мову переклали в Ужгороді. Датується звернення 4. листопада 1956. року. Зачитав заяву про формування революційного робітничо-селянського уряду Угорщини ужгородець Ласло Шандор, який тоді працював в угорському відділенні закарпатського обласного радіо,, який закликає населення розпочати роботу.
– події в Будапешті 1956 року спричинили й ряд дезертирств закарпатських угорців із лав радянської армії через небажання воювати проти своїх братів.. Кількох із них розстріляли просто в стінах Ужгородського ізолятора.
– У 2016 році в Ужгороді урядом Угорщини встановлено пам’ятник із написом: «Присвячено героям Угорської революції та Визвольної боротьби 1956 року і жертвам комуністичних репресій».
