Весела, усміхнена, до кожної людини, яка трапляється на її шляху, має привітне слово. Цікавиться усілякими дослідженнями, займається пошуком та розвитком талантів, але і мистецтво кулінарії для неї не є чимось неосяжним. Ця жінка з самого дитинства веде активну суспільну діяльність. Сьогоднішньою гостею рубрики «За кулісами» «Kárpáti Igaz Szó» стала заступник голови організації «Моментум Докорантус», працівник Управління освіти Угорщини Андрея Фозекош.
– Чим Ви наразі займаєтеся?
– Працюю в Управлінні освіти м. Будапешт, де координую один із багатьох проєктів Європейського Союзу. В першу чергу займаємося організацією заходів, пов’язаних із пошуком талантів та профорієнтацією.
– Як Ви опинилися в цій професії?
– Діяльність в різних учнівсько-студентських організаціях значною мірою посприяли тому, щоб віднайти себе в теперішній діяльності. Мене завжди вабило займатися профорієнтацією та пошуком талантів, виконуючи в організації подібні завдання, здобула відповідну професійну практику, яка дозволила мені працювати у цій сфері.
– Ви займаєте пост заступниці голови Спілки угорських докторів наук Закарпаття. Чи залюбки виконуєте цю почесну місію?
– Я ще в середній школі була членом учнівського самоврядування та брала участь у проведенні різних шкільних заходів. Коли стала студенткою, увійшла до учасників Спілки угорських студентів та молодих дослідників Закарпаття, що стало визначальною частиною мого життя. Діяльність у цій організації не лише внесла барви до студентських років, а й збагатила мене безцінними знаннями. Після отримання диплому удосконалювати свої знання продовжила на докторантурі літературознавства Дебреценського університету, саме в той час і сформувалася організація з захисту інтересів угорських докторів наук Закарпаття, що отримала назву «Моментум Докторандус» (МД), тож питання, чи долучуся я до їхньої організації чи ні, не стояло.
– Що мотивує Вас до роботи?
– Найкращою мотивацією є успішно завершений проєкт. Реалізації таких проєктів зазвичай передує кілька тижнева сумлінна підготовка,але вкладена праця завжди приносить результат.
– Яку діяльність ведете в організації?
– Чисельність працівників не така вже й велика, тож беремо участь у реалізації майже усіх проєктів, будь це організація конференції, редагування якогось видання чи підготовка документів на конкурс. МД є не лише організацією із захисту інтересів, а й бере участь у проведенні досліджень, важливих для угорців Закарпаття. До прикладу можу навести такі проєкти, як демографічне дослідження 2017 року «Шумма», репрезентативне анкетування 2016-2019 років «Тандем» та дослідження угорських етнічних груп Закарпаття 2018 року. Однак найбільше люблю займатися пошуком талантів, що стало однією з основних профільних видів діяльності нашої організації. Вже всьоме цьогоріч відредагували Інформаційний бюлетень вступників, який у підсумку став – можу стверджувати це – одним із найкращих інформаційних бюлетенів Карпатського басейну.
– Темою Вашого дослідження є сучасна угорська література Закарпаття, зокрема творчість Берницькі Єви. Чому обрали саме цю область дослідження?
– Сучасну літературу завжди вважала дуже захоплюючою, адже вона створюється для нас і про нас. Коли вступала на докторантуру, мала кілька уявлень. Зрештою, з куратором проєкту вирішили обрати тему, пов’язану з сучасною літературою Закарпаття. Тоді список авторів скоротився до двох авторів – до Балла Д. Кароля та Берницькі Єви. Обрала останню авторку тому, що вона відіграє особливу роль в угорській літературі, і її вважаю найбільш захоплюючою письменницею. Її твори написані у стилі постмодернізму, що і не так часто зустрічається в угорській літературі Закарпаття.
– Яким було Ваше дитинство?
– Звичайне було в мене дитинство. Народилася я в Ужгороді в родині угорців. У батьків єдина дитина. Дуже любила ходити до школи, літні канікули проводила в угорських таборах. Згадую ті часи з теплотою в серці.
– Кілька слів про сім’ю… Як Ви познайомилися зі своїм чоловіком?
– З чоловіком познайомилася більше 12 років тому під час навчання в університеті. Зустрічалися в основному на заходах, які проводилися студентською організацією. До речі, ми закінчили одну і ту ж саму школу, хоча він навряд чи пам’ятає мене з тих часів, адже чоловік був на кілька років старший за мене.
– Чим Ви займаєтеся у свій вільний час?
– Протягом кількох років моїм хобі є біг, яким, на щастя, займаємося разом із чоловіком. Періодично беремо участь у марафонах, напівмарафонах. Такі змагання дають неймовірний заряд енергії. Цю ситуацію вважаю щастям, адже тому, хто не займається подібною діяльністю, складно уявити, чому я після важкого дня замість спільної програми з сім’єю обираю двогодинне тренування. Це запросто могло би стати причиною спорів та сварок. До улюблених видів діяльності у вільний час відноситься гастрономія та подорожі. Крім цього, як хороший літератор, дуже люблю читати.
– Ви легко заводите дружбу?
– На мою думку, людина з віком стає більш скутою, важче відкривається. Ніколи не вважала кількість більш пріоритетним за якість, тому не можу сказати, що у мене багато друзів, але на тих, кого вважаю своїми товаришами, завжди можу розрахувати і вони на мене також.
– Ви любите політизувати?
– Остерігаюсь політики, але намагаюся слідкувати за подіями. Оскільки політика є частиною нашого повсякденного життя, важливо бути в курсі справ.
– Чи слідкуєте Ви за трендами?
– Люблю стежити за модою, але все відносно, адже найсуттєвішим вважаю те, щоб у людини був власний стиль, аніж те, щоб хтось відповідав певним трендам.
– Ви максималістка?
– На жаль, так.
– Чи вважаєте себе людиною, котра за все і завжди переживає?
– Так, цілком. Цю рису характеру вважаю однією з найгірших. Проблема ще й не виникла, а я вже знаходжу численні альтернативи її вирішення.
– Ви володієте кількома мовами. Чи плануєте Ви продовжити вивчати мови?
– У майбутньому планую покращити свої знання з англійської мови, і коли вже буду задоволена рівнем своїх знань, неодмінно спробувала б зануритися у потаємний світ іспанської мови. Кілька разів доводилося бувати в Іспанії, приваблива не лише їхня культура, а й мова, яка, до речі, має статус державної у кількох країнах світу. Мрію побувати в Південній Америці, де знання з цієї мови були б дуже навіть доречними.
– Чи переслідуєте Ви якісь особисту та професійну мету у майбутньому?
– Це питання завжди незручне, від відповіді на нього здебільшого ухиляюсь. Як і інші, я теж маю численні плани. Сподіваюся, у найближчий час мені вдасться покласти останню крапку в дисертації та здолати відстань марафону.
