На площі Клаузаль у Будапешті відкрилася виставка світлин Степана Вірага про зруйновану війною Україну, фото експонуються до 8 серпня, пише www.erzsebetvaros.hu
Юний фотограф дістався східного кордону України під час гуманітарної акції, він хотів побачити та показати будні країни у стані війни.
Він вважає, що це важливо побачити всім: так виглядають Харків, Буча, Дніпро, Київ сьогодні, у 2023 році. Коли надзвичайне стає звичайним.
Виставка реалізована за підтримки міської ради.
В Україні досі триває війна. «Війна настільки далека від нормального нашого повсякденного життя, що ми навіть не в змозі зрозуміти її суть з точки зору її ваги та значення», — сказав Андраш Іван Бояр на відкритті спеціальної вуличної виставки. Мистецтвознавець збирав підтримку на закупівлю обладнання на дому, щоб доставити їх в Україну в рамках гуманітарної акції.
Степан Віраг, молодий фотожурналіст, супроводжував його на спеціальній місії.
«Це особливо важливо, коли журналісти, ризикуючи своїм фізичним здоров’ям, їдуть у зону бойових дій від нашого імені, щоб донести історії тих, хто живе у великій біді», – сказав Андраш Іван Бояр, додавши, що у них було лише півгодини, щоб висадитися, передати пожертви в Харкові.
Це сюрреалістичний світ звідси, наголосили організатори.
Світлини Степана Віраг говорить, що ми навіть не можемо уявити, яке життя в тіні війни:
«Ти потрапляєш в інший вимір, все стає гостріше, все стає зрозумілішим».
Для нього найбільше диво – бачити, як молоді щодня допомагають старшим виживати, залишатися живими, боротися, дивитися вперед, вірити.
«Візит в Україну був не лише професійним, а й людським досвідом», — резюмує фотограф.
Його світлини не показують безпосередній драматизм зіткнень, але наближають розуміння про повсякденне життя країни, яка веде війну.
Величезний QR-код прикрашає торс, який колись був житловим будинком. Поруч напис: «Підпишіть петицію! Росію треба вигнати з ООН!»
Ми бачимо серед танків усміхненого маленького хлопчика з обличчям ангела, який тримає в руках іграшковий пістолет. Він росте на війні. Поміж голими будівлями майже кричать барвисті лаковані нігті перекладачаМарини.
Червоний скутер гордо стоїть перед зруйнованими будинками.
“Життя хоче тривати”, – йдеться у фотографіях Степана Віраг.
Фотограф побував у воєнній Україні. Кожен клік – це історичний факт. Як було сказано на відкритті: предмети побуту показують, наскільки крихким є наше існування.
Спокій, що залишився, зруйнований спокій, видно на світлинах.
Сьогодні 516 день, як пишеться історія нашого району.
В Україні досі війна.
