Під час останнього візиту на Закарпаття державний секретар Міністерства закордонних справ і торгівлі Левенте Модьор в ексклюзивному інтерв’ю нашій газеті розповів про долю спільних українсько-угорських інфраструктурних проєктів.
–Розбудова угорсько-української ділянки кордону стоїть на порядку денному вже не один рік. Тривають переговори щодо будівництва автомагістралі, відкриття нових пунктів пропуску та інвестицій в інфраструктуру, що впливає на прикордонний рух. Але з багатьох пропозицій, які обговорювалися за останні десять років, тільки окремі були спільно реалізовані. Як приклад можна згадати прикордонний перехід між населеними пунктами Нодьгодош і Велика Паладь (Nagyhódos-Nagypalád), передача якого тягнеться роками. На вашу думку, чи очікується суттєвий прогрес у цій сфері у 2023 році?
– Локальна тема нового угорсько-українського прикордонного переходу Нодьгодош-Велика Паладь виникла в розпал 2013-2014 років, коли Угорщина підписала перший меморандум з українським урядом, який, у тому числі, стосувався цього прикордонного переходу.
Я не хочу мінімізувати певна прогалини в цьому питанні з нашого боку, тому що минуло вже десять років, але обставини в Україні, зокрема перестановка пріоритетів після 2014 року, призвели до того, що Закарпаттю приділялося менше уваги, – відзначив держсекретар. – Зокрема, епідемія коронавірусу, економічні труднощі і, насамперед, війна – завжди були теми, які так чи інакше робили це неактуальним. Хоча з угорського боку ми відносно послідовно представляли важливість цього питання.
Зараз це змінюється, одним із важливих висновків нещодавніх переговорів у Києві було те, що проекти розвитку прикордонного та транскордонного транспорту потрібно пришвидшити, прибрати з них пил і досягти очевидних результатів найближчим часом.
Випадок прикордонного переходу Nagyhódos-Nagypalád є тим, який знаходиться в найбільш презентабельному стані, оскільки тут дорога була побудована обома сторонами аж до кордону. Наразі триває дискусія щодо протоколу, згідно з яким ми будемо контролювати прикордонний рух. Зараз ми про це домовилися, якщо все буде добре, рух по цьому переходу може бути запущено навіть у найближчі кілька місяців».
– Російсько-українська війна також підтвердила, що розбудова західної ділянки кордону є актуальною проблемою для Києва з точки зору пасажиропотоку та вантажів.
– Оцінка цієї західної орієнтації спонукала київську транспортну адміністрацію та політику наполягати на запуску цього проекту. З угорського боку ми вважали це важливим і були б готові відкрити цю прикордонну станцію, але я радий бачити, якими б сумними не були причини, що підвищується увага до інфраструктурних проєктів, що позитивно впливає на угорсько-український прикордонний рух. І це стосується не лише прикордонної станції Нодьгодош-Велика Паладь, а й раніше запланованого розвитку прикордонного переходу Берегшурань, перші кроки якого вже узгоджуються. Мова йде в тому числі про будівництво автомагістралі, якою, щоправда, ми не будемо займатися в Угорщині, доки не побачимо, що є фізичний початок старту цього проєкту з українського боку. Але будівництво нового мосту через Тису, оновлення застарілої інфраструктури та стабілізація режиму роботи існуючих прикордонних пунктів також стоять на порядку денному в Захоні.
Спасибі.
