Закон про медіа, який набув чинності 31 березня, обговорювали сьогодні в Ужгороді закарпатські медійники, провайдери, представники Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.
Як відзначили присутні члени нацради,схвалений Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі. Він значно розширює коло суб’єктів, які потрапляють у сферу повноважень медіарегулятора – Національної ради. Очевидно, що схвалення закону на часі, адже, приміром, попереднє законодавство було розроблене тоді, коли ще не існувало мережі Інтернет. З іншого боку, Закон України «Про медіа» розроблено й ухвалено на виконання вимог Європейського Союзу до України, зокрема для подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України, впровадження в українському законодавстві положень різноманітних європейських директив тощо. З огляду на це, до закону була прикута велика увага ЄС, зазначають в Нацраді.
«Цей закон потрібно було схвалити раніше, і ми не мали б тих наслідків, які маємо зараз, – додав , – ми бачимо, що війні зброї передує війна інформаційна, і через застаріле законодавство ми не могли ефективно протидіяти вкидам, пропаганді, фейкам ворога».
Щодо самого закону «Про медіа», то слід знати, що з його схваленням втратили чинність 6 законів – про телебачення і радіомовлення, про Нацраду з питань телебачення та радіомовлення, про друковані ЗМІ, про інформаційні агентства, про захист суспільної моралі та про порядок висвітлення діяльності органів державної влади; також вносяться зміни в дотичні закони – про рекламу, про суспільні медіа, про кінематограф та інші.
Закон визначає основні правила і віхи, але його реалізація лежить в нормативно-правових актах, які після його схвалення винесені на громадське обговорення.
Основні питання, озвучені сьогодні під час зустрічі медійників Закарпаття з представниками Нацради, пропонуємо читачам нашого видання.
Що відтепер означає «медіа»
Відтепер не вживаємо поняття ЗМІ (засіб масової інформації), бо воно совкове, використовуємо поняття «медіа».
Закон визначає медіа як «засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, який періодично чи регулярно виходить у світ під редакційним контролем та постійною назвою як індивідуалізуючою ознакою».
Відтепер медіа — це лише і тільки форма втілення: наприклад, класичний телеканал чи онлайн-видання.
Якщо ж ми говоримо про людину чи організацію, яка займається створенням / веденням медіа, то це буде відповідний «суб’єкт у сфері…» (наприклад, друкованих медіа).
Друковані медіа
Наразі (на час, визначений частиною першою статті 118 Закону (з моменту визнання Верховною Радою України певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та протягом п’яти років з дня прийняття Верховною Радою України рішення про скасування такого статусу), реєстрація друкованих медіа є обов’язковою і платною (цьогоріч 2684 грн).
Ті друковані медіа, які зареєстровані до набуття закону «Про медіа», повинні пройти перереєстрацію упродовж року (безкоштовно).
Інформація для реєстрації друкованих медіа у мирний час є добровільною і здійснюється з дотриманням вимог статті 63 Закону.
Інформаційні агентства
Інформаційні агентства повинні визначитися зі своїм статусом і перереєструватися як суб’єкти у сфері медіа упродовж року (до 31 березня 2024 року).
Перереєстрація здійснюється на підставі свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності та відбувається безкоштовно.
Онлайн-медіа
Реєстрація добровільна, коштує цьогоріч 2684 грн. «Якщо маєте Ютуб, інста чи телеграм-канал – ви не зобов’язані реєструватися. Але! Але якщо ви не просто блог, а медіа, яке хоче працювати, ви маєте бути зацікавлені в тім, щоб зареєструватися», – зазначають в Нацраді.
Певне роз’яснення в цьому контексті надає Детектор-медіа і вважаємо за доцільне його навести: «Нагадаємо, що тепер «онлайн-медіа» = «онлайн-преса» (на зразок медіа, в якому ви зараз читаєте цей матеріал). Сайти, які транслюють відео чи пропонують аудіоподкасти, — не онлайн-медіа. За згоду зареєструватися онлайн-видання отримає бонуси: офіційний статус для журналістів та дещо іншу систему санкцій.
Якщо суб’єкт веде діяльність як медіа (публікує там новини і статті) і вирішить погратися з обмеженнями, встановленими законом, то він рано чи пізно потрапить у поле зору регулятора. І відсутність реєстрації аж ніяк не вбереже його від санкцій. Крокодилячі апеляції, що це просто сторінка якогось невідомого чоловіка й він просто написав на сайті контакти відомої пропагандистки, не допоможуть. Адже Національна рада (спільно з органом співрегулювання, якщо такий встигнуть створити) самостійно затвердить критерії, за якими сайт відноситимуть до онлайн-медіа».
Нацрада пояснює, які переваги надасть реєстрація: насамперед це офіційний статус, гарантії щодо акредитації, можливість брати участь у створенні органів співрегулювання, можливість брати участь у тендерах та діяльності органів спільного регулювання після їх створення тощо.
Блогери
В контексті блогерів у нас принцип реагування на скарги. Так, якщо блогер відносить себе до відповідальних, я закликаю реєструватись.
Законом передбачені реакції з боку закону щодо зареєстрованих (більш лояльні) і незареєстрованих.
Для зареєстрованих буде більш лояльним процес усунення порушень: наприклад, першим кроком буде попередження, потім надаватиметься певний час для приведення діяльності до відповідності законодавству, і насамкінець – призупинення діяльності на якийсь час.
Якщо незареєстроване видання – то скарга одразу передається до правоохоронних органів щодо блокування.
«Детектор-медіа» дає таке пояснення: «Добровільною є реєстрація блогерів у соціальних мережах (платформах спільного доступу до інформації) — умовний власник пабліка у фейсбуку чи ютуб-каналу стане онлайн-медіа, якщо добровільно зареєструється як суб’єкт цієї сфери в порядку, передбаченому статтею 63».
Процес реєстрації
Буде просто: серед цих нормативно-правових актах буде розміщена і форма заяви на реєстрацію, її слід заповнити.
На кожен напрямок будуть створені реєстри, вони будуть відкритими та доступними.
Соцмережі
Телеграм-канали, ФБ, Інста не підпадають під регулювання цим законом.
До кінця цього року мають бути схвалені європейські новели щодо соціальних мереж, і не виключено, що вслід за цим рухатиметься і Україна.
Але при цьому слід пам’ятати, що Нацрада може реагувати на скарги українців.
Наразі в нормативно-правові акти до Закону ще можна вносити пропозиції, наголошують в Нацраді. Більше про новели закону можна почитати за посиланням на статтю: «Національна рада надає роз’яснення щодо впровадження Закону «Про медіа».
Наталія Петерварі
