Двоярусне ліжко і для сну і замість шафи. Усі пожитки вмістилися, бо втікаючи від війни, про речі не думає ніхто. Пані Яна разом із донькою, мамою, дідусем та бабусею більше року проживають у монастирській їдальні. Родина зі Слов’янська від війни втікає вдруге.
За рік Свято-Воскресенський чоловічий монастир, що в Ужгороді, прийняв більше п’яти сотень вимушених переселенців. Тимчасовий прихисток, теплу їжу, необхідні речі та слова підтримки тут отримували усі, незалежно від статусу чи віросповідання.
