У нинішній складний час, коли ворог атакує по всіх фронтах, в тому числі інформаційно, наша редакція вирішили підготувати серію матеріалів, щоб нагадати закарпатцям зокрема та українцям загалом про те, що сьогодні україну від російських орків, боронять усі її жителі незалежно від віросповідання, коріння, самоідентифікації.
24 лютого, в річницю страшного вторгнення росії в Україну, ми почали серію публікацій про події річної давнини, або ж, як ми сьогодні говоримо – про події початку лютого – місяця, який для нас, українгців, триває вже рік… У першій публікації під назвою “Закарпатські угорці, які загинули, захищаючи Україну (част. 1)” ми згадали тих, з чиїми рідними спілкувалися вже після страшної звістки про загибель воїнів. Зараз продовжуємо згадувати поіменно тих, хто поклав своє життя, захищаючи Україну.
Ярослав Романов
8 квітня сотні людей впали на коліна на вулицях Виноградова, щоб зустріти похоронну процесію з тілом Ярослава Романова, який загинув у перші тижні кровопролитної війни.
39-річний виноградівчанин загинув героїчною смертю під Києвом. Загін із семи чоловіків, до складу якого входив і Ярослав, хотів перешкодити просуванню танків. У цій сутичці молодий чоловік із Виноградова та шестеро його товаришів були смертельно поранені. Усі вони були з Закарпаття. Воїна-героя оплакують його дружина, син Шандор і донька Емілія.
Янош Рошинець
Янош Рошинець став ще однією угорською жертвою повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Старший солдат служив у 73-й ОТР та загинув під час виконання бойового завдання на території Сумської області.
47-річного главу сімейства провели в останню путь у рідному місті 11 серпня.
Яноша Рошинця оплакують мати, дружина та двоє синів, вісімнадцятирічний Ерік і першокласник Домінік.
Ласло Гадо
Уродженець Берегова Ласло Гадо вже вісім років жив у Будапешті, коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Він був підтримкою матері, а коли 24 лютого почалася війна, вирішив негайно повернутися додому і, якщо треба, воювати. Чоловік 1974 року народження служив у 128-й бригаді. Мер міста Берегова Золтан Баб’як повідомив про його смерть на своїй сторінці в соцмережі 5 жовтня.
«Я плакала і благала його не повертатися додому, але я не могла його зупинити, він сказав, що відчуває, що повинен іти”, –
сказала мати Героя Ержебет, яка прибула зі своєю онукою Клаудією в консульство Берегова в середині жовтня, щоб отримати підтримку, запропоновану Міністерством закордонних справ і торгівлі Угорщини. Ласло був похований у Берегові. На його похоронах зібралося чимало людей, щоб навіки попрощатися з героєм, який для багатьох був рідним, добрим другом, добрим сусідом.
Іштван Вертеш
Зовсім нещодавно, наприкінці грудня, 52-річний Іштван Вертеш із с. Оноківці, що на Ужгородщиині, загинув героїчною смертю в боях під Бахмутом.
Чоловік пішов на фронт у серпні, ніколи не скаржився, не любив розповідати про те, що відбувається на полі бою, але розповідав рідним, що їхню частину два рази сильно атакували, з дев’яти вижили лише троє. пережив облогу. Він завжди казав рідним, що все буде добре, щоб не переживали за нього, що він повернеться.
– Незадовго до початку війни він вилікувався від серйозного перелому ноги, тож коли отримав перший призов і пішов у призовний пункт, його визнали непридатним до військової служби, — пригадує донька загиблого бійця. – Хоча він ніколи не хотів уникати призову, він казав, що готовий воювати за свою країну, але вони побачили, що він кульгає, тому його відмовили. Після цього його ще двічі викликали, хоча кожного разу він готувався до призову. Нарешті лікарі вчетверте визнав його придатним.
Сім’ї всіх жертв угорського походження отримали швидку підтримку від Генерального консульства Угорщини в Ужгороді від імені Міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини.
Коли почалися бойові дії на сході України, першою закарпатською жертвою став також угорець. 20-річний Роланд Поповічс із Берегова був смертельно застрелений 14 червня 2014 року під Луганськом. Загалом тльки від початку російської агресії з 2014 року і до 24 лютого 2022 року – дня повномасштабного вторгнення росії в Україну – загинули близько сотні наших краян, серед яких станом на 24.02.2022 року – 13 угорців. За рік ця кількість зросла суттєво….
Молимося, щоб не загинув більше ніхто!
Вічна слава полеглим героям!
Наталія Петерварі, kiszo.news
Закарпатські угорці, які загинули, захищаючи Україну (част. 1)
