Закарпатські угорці, які загинули, захищаючи Україну (част. 1)

У нинішній складний час, коли ворог атакує по всіх фронтах, в тому числі інформаційно, наша редакція вирішили підготувати серію матеріалів, щоб нагадати закарпатцям зокрема та українцям загалом про те, що сьогодні україну від російських орків, боронять усі її жителі незалежно від віросповідання, коріння, самоідентифікації. Сьогодні, в річницю страшного вторгнення росії в Україну згадуємо поіменно тих, хто поклав своє життя, захищаючи Україну.

Перші страшні для Закарпаття повідомлення з фронту – у боях за Україну загинули двоє військовослужбовців з Закарпаття – 29-річний Олександор Кіш (на фото зліва) з Ужгорода та 22-річний Василь Білак з Мукачева. Страшна новина прийшла на Закарпаття вже 26 лютого 2022 року…

«Як і недалекого 2014-го, зараз також першими жертвами путінської сваволі стали українець та угорець – тоді, перед самим початком АТО на Сході України загинув підполковник 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (військова частина А 1778, Ужгород) 128-ї окремої механізованої бригади Сергій Середа, а відтак мукачівець, угорець за походженням Роланд Попович», – писали видання.

Олександр Кіш був свідком і безпосереднім учасником подій у Криму. Під час тих подій він відбував службу на морському тральщику «Чернігів», однак на піку подій був у складі екіпажу «Черкас» – корабля, який намагався стояти до останнього і, навіть після захоплення росіянами залишився із прапором Військово-морських сил України.

Консульство Угорщини в Ужгороді передало допомогу родині вбитого на війні Шандора Кіша

4 березня у Харкові внаслідок ракетного обстрілу загинув Валерій Мийгеш. Солдат, якому було лише 19 років, загинув уві сні.

Валерій Мийгеш – 19-річний юнак із Закарпаття, який має угорське коріння. Хлопець мріяв стати військовим, і з цією метою навчався фаху. На жаль, доля розпорядилася так, що жорстока війна в Україні обірвала життя юнака, не давши шансу втілити мрію.

29 березня прийшла страшна звістка про загибель Едуарда Варги з Рахівщини.

Старший сержант Варга Едуард Вікторович, 06.08.1997 р.н. після закінчення середньої школи одразу пішов на військову службу до Державної прикордонної служби, з якої звільнився у 2019 році. Однак вдома сидів не довго – хотів служити своїй Батьківщині у Збройних Силах України. З грудня 2021 року проходив військову службу у 10 бригаді, у складі якої і віддав своє життя за наше майбутнє, захищаючи Київ від російських загарбників.

“Він був справжнім воїном, надійним товаришем, чудово розумів службу та безмежно любив життя!”- саме так відгукуються про Героя товариші та побратими.

25 травня, угорські дипломати зустрілися з родиною Роберта Мадяра – бійця 128-ї закарпатської бригади, який загинув у боях за Україну.  

Консул Угорщини Ласло Куті: «Роберт Мадяр показав усім нам, як це любити і берегти свою державу»

45-річний ужгородець Роберт Мадяр став на  захист держави 24 лютого, у перший день збройної агресії росії. До того він з 2015 по 2018-й три роки провів у зоні антитерористичної операції, мав чималий воєнний досвід, тож тепер, коли в ньому виникла особлива потреба, без вагань пішов до ЗСУ. Був гранатометником гірсько-штурмової бригади військової частини А 1778.

Зі слів рідних, казав, що йде захищати й перемогти, щоб його діти не бачили жахіть війни.

На початку жовтня в Успенському соборі в Мукачеві прощалися з полеглим Героєм України Олександром Варгою.

Олександр Варга – військовослужбовець 128-ї закарпатської бригади. Героїчний шлях розвідника закінчився 5 жовтня під час визволення Херсонщини від російських окупантів. Група ворогів викинула білий стяг, а потім один із орків підступно вистрелив в українських розвідників. Життя нашого земляка на цьому, на жаль, обірвалося, але ніколи не зітреться з нашої пам’яті подвиг Олександра Варги – Героя, закарпатця, Людини з великої букви, яка ціною власного життя боронила нашу землю.

Марина Варга, мама Героя: «Напишіть історію сина, щоб знали, які підступні орки»

22 жовтня сумну звістку про втрату ще одного закарпатського Героя – Олександра Літераті – на війні повідомила журналістка Тетяна Літераті.

«Пом’яніть добрим словом або молитвою мого брата Олександра Літераті. Він був чудовою людиною. Двічі з 2014 року ми зустрічали його з тривалого перебування на передовій, втретє зустрінемо вже неживим. Похорон відбудеться в понеділок, 24 жовтня, у Чопі», написала вона, і майже півтори тисячі коментарів під постом журналістки вкотре засвідчили, як тяжко переживає наш народ це страшне російське вторгнення і наскільки глибокою є кожна рана.

Спогади про Героя: «Олександр Літераті був військовим за покликанням»

Про інших корінних угорців, які поклали життя за свою Батьківщину – Україну – ми розповімо в наступних публікаціях.

А загалом від початку російської агресії з 2014 року і до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну загинули близько сотні наших краян, серед яких станом на 24.02.2022 року – 13 угорців. За рік ця кількість зросла суттєво….

Вічна слава героям!

Наталія Петерварі, kiszo.news

Post Author: UA KISZó