“В нас місто багатотисячне з багатоповерхівками. Доводиться весь час підійматися з усім обладнанням пішки на поверхи. Іноді виникають такі проблеми: важко оглянути пацієнта, тому що у приміщеннях темно та необхідно собі забезпечувати якесь додаткове освітлення власними силами. В деяких автомобілях буває, що апаратура працює тільки від мережі і в результаті дообстеження пацієнта відбувається в автомобілі”, — розповідає лікар Едуард Горзов.
.jpg)
Під час відключень світла більшість даних про виклик до пацієнта, диспетчери передають лікарю швидкої допомоги по телефону, а не через комп’ютер, як це робили раніше.
.jpg)
“Якщо через відсутність світла обривається зв’язок, то в нас на екрані вибиває їхній номер. Якщо ми розуміємо, що нам, дійсно, телефонували, тоді ми передзвонюємо. Ми можемо їх набрати та передзвонити. Останнім часом досить часто поступають виклики особливо з дальніх районів”, — розповідає фельдшерка-диспетчерка Маріанна Станко.
За словами Еріки Вейгеші, коли немає світла пацієнти можуть вказати адресу свого місця перебування, включивши на смартфоні геолокацію та передати координати на “103”.
.jpg)
“Це займає трохи більше часу, тому що все що ми набираємо: адресу, який поверх, код, вулицю, ім’я та прізвище, скільки років, це все передаємо бригаді на телефон. Вони теж працюють в складних умовах. Але в будь-якому випадку швидка приїде”, — говорить фельдшер-диспетчер Еріка Вейгеші.
Суспільне Закарпаття
