Угорщина підтримує розширення Європейського Союзу та НАТО і антиросійські санкції. Однак методи їх впровадження боляче б’ють як по угорській економіці, так і по економіці ЄС. Про це під час форуму Re:Open Zakarpattia 2022 заявив директор Інституту закордонних справ і торгівлі при МЗС Угорщини Мартон Шюберл.
За його словами, є два стовпи, на яких будується угорська політика – національні інтереси Угорщини та повага до партнерів, з якими Угорщина веде міжнародну політику.
“Угорщина є членом західних альянсів, у тому числі й НАТО. Угорщина втретє має місію в балтійських країнах, захищає повітря над країнами Балтії та допомагає зберігати мир у Косово. Ми віримо в регіоналізм та регіональну співпрацю, – зазначив спікер. – Угорщина була частиною Варшавського договору і разом з 9 країнами пройшла непростий шлях від нього до приєднання до Євросоюзу і НАТО. Наш регіон має свою турбулентну історію і часто складні стосунки між країнами. Однак ми змогли це зробити [об’єднатись у форматі ЄС] і ці фактори ще раз підкреслюють інтерес Угорщини до підтримки розширення таких альянсів. Це не завжди збігається з думками деяких західних країн”.
За словами Мартона Шюберла, угорський уряд завжди виступав і за антиросійські санкції.
“Ми не завжди погоджувались із тим, як санкції мають накладатися. І це не через українську перспективу, а про нашу власну європейську перспективу. Зараз ми бачимо, що не самі санкції, я те, як вони впроваджуються, підриває європейську економічну систему”, – каже експерт.
Як стверджує Шюберл, Угорщина проводить найбільшу у своїй історії гуманітарну кампанію щодо України, у рамках якої прийняла близько мільйона біженців, частина з яких залишилась в країні.
“Однак ми не можемо ігнорувати потреби власної країни. І йдеться не про ціну [російського] газу, а про фізичний доступ до нього. Наші приватні домогосподарства на 85% залежать від газу, а є ще промисловість. Навіть виробництво електроенергії теж пов’язане з наявністю природного газу”, – додає він.
Спікер згадав про проект газопроводу Nabucco, реалізацію якого підтримував угорський уряд. Магістральний газопровід протяжністю 3,3 тис. км завдовжки в обхід України та Росії з Центральної Азії до країн ЄС мав бути завершений у 2012 році. Однак у 2013 році проект було закрито.
“Угорський уряд завжди виступав проти “Північного потоку”, бо забезпечення газом з того ж джерела, нехай і іншою гілкою, це не те рішення, яке нам потрібне, якщо ми говоримо про диверсифікацію”, – підкреслив Мартон Шюберл.
За його словами, Угорщина провела досить велику роботу, аби позбутись залежності від російського газу. Країна має інтерконнектори з шістьма сусідніми країнами для постачання газу у реверсивному порядку. Із хорватськими партнерами Угорщина вела переговори про побудову терміналу зрідженого газу. Однак через певні фізичні перешкоди, наприклад існуючі газопроводи, це неможливо змінити дуже швидко. Багато інших країн мають подібну ситуацію.
“Щодо війни як такої – ми її засуджували з самого початку. Коли угорські лідери кажуть “це не наша війна”, це означає тільки те, що війна не відбувається на території Угорщини. Однак вони голосують за запровадження санкцій”, – резюмував Мартон Шюберл.
Він також додав, що Угорщина абсолютно підтримує розширення Європейського Союзу та НАТО й не погоджується із президентом Росії, який вважає це проблемою для них.
