Будівля, яку мукачівці знають як “стару трикотажку” пустує від початку 2000-х. Однак, містянин Віктор Стинич загорівся ідеєю це виправити, тому близько місяця тому тут завирувало життя.
Споруду у стилі рондо-кубізму звели на початку 1930-х років, за часів Чехословаччини — за словами істориків, триколорні вікна символізували саме чехословацький прапор. За угорців тут було училище для жандармів, а з приходом СРСР — фабрика верхнього трикотажу.
За словами Віктора, зараз над відновленням приміщення працюють двоє ініціаторів, дві дружини, які не можуть відмовити. А також небайдужі місцеві, яких збирають щотижня, аби приводити будівлю до ладу: вивозити сміття, приводити до ладу вітражні вікна, ремонтувати електропроводку, мити підлогу та відшкрябувати стіни від радянської фарби.
Аби заохотити людей, протягом місяця тут влаштовують різні цікаві заходи, зокрема, лекцію про історію Закарпаття в чеський період, лекція про урбаністику, кіноперегляд, розмова-дегустація з власником винної мануфактури. Цієї суботи, 9 липня, тут демонструватимуть старі колекційні світлини Закарпаття. Плата за події — символічна, зібрані кошти йдуть на відновлення “трикотажки”.
“Зараз будівля переживає не найкращі часи, тому ми домовились з власниками про можливість проведення різних подій всередині, щоб оживити її. Ми мріємо і віримо, що будівлю можна зберегти та перетворити на громадський простір присвячений закарпатському крафту”.
Віктор Стинич мріє, аби у відновленій будівлі облаштували зал для подій, майстерні або маленькі цехи, магазинчики, дегустаційні зали, коворкінг або навіть хостел, кав‘ярню чи паб. До реалізції закликають залучатися усіх ініціативних містян.
