Закарпаття прийняло майже 300 бізнесів із зон бойових дій. Голова Закарпатської ОВА розповів журналістці Укрінформу, які бізнеси тут раді були приймати і як їх перевіряли.
– Скажіть, Закарпаття приймало усіх, хто бажав релокуватися?
– Ні, одразу було розуміння, що ми не можемо запустити сюди всіх, бо, насамперед, треба зберегти екологічність туристичного регіону. Ми дійсно створили для себе пріоритети, виробили такий собі “план Маршалла” для Закарпаття. Що ми хочемо тут бачити? Насамперед фармацевтику, легку промисловість та легке машинобудування, а також деревопереробку та ІТ-кластер. Ми не допустили екологічно не чисті підприємства, податково “нечисті” — кожну компанію вивчали. Були такі, чий оборот складав близько 1 млрд гривень, а податків при цьому вони сплачували 200 тисяч на рік. Вони походили-походили – і пішли звідси. Нам нема про що говорити з таким бізнесом. Є такі поняття, як скрутка, конверти, податкова яма — ці всі моменти відстежувались, і ми зробили все, аби вони сюди не потрапили.
– А можна в цифрах: скільки зараз у нас на Закарпатті релокованих підприємств?
– Майже три сотні, конкретно 278 компаній. До речі, 10 уже поїхали назад, як тільки це стало можливим, власники бізнесу разом із компаніями повернулися на звільнені території. Мова, насамперед, про Київ і Київщину.
– Іще одна цифра — на Закарпатті створили 10 тисяч нових робочих місць внаслідок релокації бізнесу з гарячих точок. Підприємства, які переїхали сюди, привезли і працівників, чи набирають місцевих?
– Там, де бізнес не потребує спеціалізації, можна наймати працівників на місцях. Як правило разом з устаткуванням їдуть деякі спеціалісти, а потім уже тут набирають персонал. Кожна компанія вирішує по-своєму. Є структури, у Берегівському районі, які своїми силами поселяють персонал, навіть, буває, стоїть питання, мовляв, дайте нам гуртожиток, ми його відремонтуємо і заселимось.
Є велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які готові йти на роботу. Тут що головне: відповідно до програми уряду, підприємство, яке бере на роботу переселенців, отримає за кожного компенсацію 6,5 тисяч гривень. Це важливо не тільки для релокованого бізнесу, це стосується і комунальних підприємств, можна брати цих людей, у них буде зарплата близько 12 тисяч гривень із цими доплатами, а половину з цієї суми сплачує уряд, і зрештою, податки залишаються в громаді.
