Уряд Угорщини пропонує шкільне навчання неповнолітнім, які втікають з України до Угорщини, повідомило Міністерство людських ресурсів. Однак є багато питань щодо того, як це буде зроблено.
Десятки тисяч, а то й сотні тисяч дітей прибули до Угорщини від початку війни в Україні. Більшість приїхали з матерями, оскільки чоловіки у віці від 18 до 60 років не можуть покинути країну через військову службу. Хоча багато дітей разом із сім’ями переїхали в інші країни, Угорщині все ще потрібно підготуватися, щоб надати освіту десяткам тисяч українських дітей-біженців.
Незважаючи на те, що вже є школи з дітьми-біженцями, неможливо оцінити, скільки сімей і дітей буде зараховано до угорської державної освіти в найближчі тижні та місяці, повідомляє HVG. Навіть якщо вони розмовляють мовою, то, певно, що вони здобули освіту в зовсім іншій системі освіти, ніж угорська. Це та ряд інших аспектів ускладнюють вирішення цієї ситуації.
Чи можуть усі українські діти ходити до школи в Угорщині?
Сім’ї, які подають документи на отримання притулку в країні, можуть віддавати своїх дітей до місцевих дитсадків і шкіл, повідомили в Мінкадр. Учні середньої школи також матимуть можливість скласти випускні іспити в Угорщині, йдеться у повідомленні. Деякі студенти університету також можуть продовжити навчання тут, оскільки Печський університет та Університет Корвіна в Будапешті запропонували цю можливість.
Сюди також можуть ходити українські діти, які не зареєстровані для отримання статусу притулку, але мають дозвіл на проживання більше трьох місяців. Угорські та угорсько-українські громадяни з подвійним громадянством України не повинні подавати заяву про надання притулку, оскільки вони є громадянами Угорщини, а отже мають ті самі права, що й угорці, які проживають в Угорщині, включаючи право на дитячий садок та шкільну освіту, «як тільки вони встановлюють місце проживання в Угорщині». Угорщина», – повідомляє Телекс.
Мовні проблеми
Не дивно, що одні діти можуть говорити угорською, а інші ні, і навіть можливо, що вони знайомі лише з кирилицею.
Щоб діти вивчали угорську мову та інтегрувалися, школи пропонуватимуть додаткові заняття у другій половині дня, а школи отримають додаткові 130 000 форинтів (350 євро) на дитину на місяць, повідомляє Міністерство людських ресурсів.
“Український муніципалітет Будапешта є дуже важливим партнером у турботі про біженців з України, і ми мали декілька зустрічей з головою Муніципалітету за останні дні. Також у нас є спільна програма, суботня школа для дітей з України, в якій столиця зобов’язалася цього тижня обслуговувати 150 учнів», – сказав мер Будапешта Гергей Корачонь, обговорюючи це питання також минулого тижня.
Деякі шкільні органи вже вказали школам, що вони можуть наймати додаткових вчителів, щоб впоратися з додатковим навантаженням українських дітей.
Кілька релігійних шкіл співпрацювали одна з одною, щоб організувати заняття для студентів-біженців, які прибувають до Будапешта, і багато з них погодилися приймати учнів-біженців до своїх закладів, хоча, як пише HVG, релігійні та приватні школи не зобов’язані приймати учнів, тоді як інші школи є .
Незважаючи на допомогу, для подолання мовних бар’єрів потрібен час. Також багато людей приїжджає з внутрішньоукраїнських регіонів – ці сім’ї говорять тільки українською чи російською мовами, і дітей важко інтегрувати, особливо без спеціалістів, вчителів мови та помічників. Ще складніша ситуація для ромських сімей, де діти не розмовляють ні угорською, ні навіть українською. Для них слід запустити спеціальні програми, вважають експерти.
Ільдіко Шмідт, яка веде методичні курси, пов’язані з викладанням угорської мови як іноземної в реформаторському університеті Каролі Гаспара, каже:
“Досі ми ігнорували той факт, що в наших школах є і були діти, які не володіють угорською (афганською, китайською, в’єтнамською, палестинською тощо), а тепер нарешті починаємо про це замислюватися. Це лише показує, що наша чутливість до проблем зростає під час загрози. Річ насправді не в тому, що ми робимо з українськими дітьми, а в тому, що ми робимо з дітьми, які не розмовляють угорською».
Також вона вважає, що найактуальнішим завданням є залучення до навчання вчителів угорської мови як іноземної. За досвідом Шмідта, діти, особливо у віці до 10-12 років, починають процес вивчення мови досить швидко. Для дітей старшого віку це трохи складніше, але з більшою кількістю уроків вони швидко вивчають мову в інтегрованому середовищі.
Наприклад, у початковій школі Йожефа Бема в Кобаньї багато китайських, в’єтнамських, палестинських, іракських та іранських дітей відвідують школу (і відвідували їх у минулому), і роками їм доводилося пристосовуватися до того, що неугорськомовні студенти допущені до своїх занять.
Як розповіла директор Юдіт Галь, у кожному з цих випадків намагаються створити індивідуальний розклад для дітей, який забезпечує вивчення угорської мови. «Якщо приходить дитина шостого класу, яка не володіє угорською мовою, ми не ставимо її до класу з натуралізованим атестатом, а на один клас нижче, або в той клас, де він чи вона не повинні бути офіційно оцінено, оскільки він чи вона має дійсний сертифікат цього класу. Тож він може зосередитися на вивченні угорської».
Поки невідомо, чи буде така процедура для українських дітей у школах, але, за даними Міністерства людських ресурсів, «керівник закладу вирішує, до якого класу буде віддана дитина, виходячи з віку учня та його/її попереднього навчання».
Українська онлайн-освіта
Є також учні-біженці, які все ще отримують онлайн-освіту у власних школах. Для них їхні вчителі надають дистанційне навчання так само, як і під час пандемії. Але для цього їм, очевидно, потрібен ноутбук і підключення до Інтернету. Проте угорську школу поки що не шукають.
Діти віком до 16 років, які перебувають в Угорщині протягом тривалого періоду часу, підлягають обов’язковому шкільному навчанню так само, як і їхні однолітки-угорці. Тут питання в тому, чи прийме система для них українську онлайн-освіту чи ні.
Чи варто українським дітям йти відразу до школи?
Декілька експертів порушили дилему, чи варто забирати дітей-біженців до класів навесні, чи краще було б дати їм перерву цього навчального року і забезпечити їх ігровими та цілеспрямованими інтенсивними заняттями з вивчення мови зараз, а можливо літні табори пізніше як форму попередньої інтеграції.
В Угорщині в державній освіті вже є діти-біженці
Як зазначила Ільдіко Шмідт, у державній освіті Угорщини були діти-біженці, але, за словами HVG, система майже проігнорувала це. Пишуть, що по всій країні є 34 школи, у педагогічній програмі яких угорська мова є іноземною.
В Угорщині протягом тривалого часу не було жодної підтримки чи регулювання для неугорських дітей», – каже Ката Богнар, професійний керівник Асоціації притулку. – В основному, є рівність прав, оскільки діти зі статусом притулку можуть ходити до школи так само, як і інші, але це зовсім не означає рівні можливості».
Зазвичай немає вчителів, які спеціалізуються на угорській мові як іноземній, які могли б допомогти у свідомому та структурованому вивченні угорської мови, немає міжкультурних посередників, інтегрованих в систему, які добре володіють як мовами, так і культурами та можуть допомогти дітям з перекладом та пояснення предмета як педагогічних асистентів.
Яка допомога потрібна вчителям?
За словами Богнар, держава могла б ефективно допомогти, якщо б надала додаткові ресурси для шкіл, які приймають біженців, щоб вони могли наймати асистентів і для викладання угорської як вчителів іноземної мови, навіть у формі мандрівних вчителів.
За її словами, також було б добре, якби шкільна влада надіслала відповідним школам уніфіковану методичну, професійну рекомендацію, в якій вони могли б зібрати передовий досвід та корисні методи втручання.
“Законодавство начебто вирішило проблему, але поки не все гладко. Наш досвід показує, що в багатьох випадках школи намагалися уникнути зобов’язань, але зараз ситуація може бути іншою, оскільки ми говоримо про європейських дітей», – каже Богнар, вказуючи на те, що на папері немає різниці між дітьми-біженцями та дітьми, які шукають притулку.
Зображення Zsolt Czeglédi/MTI
За матеріалами https://hungarytoday.hu/
