Ціни на товари та послуги в Україні в минулому році зросли на 10 відсотків. Такі дані за результатами минулого року наводить Дежстат. Це максимальний рівень за останні чотири роки та вдвічі вищий показник, ніж у 2020 році. Проте офіційні дані – це офіційні, і вони враховують усереднений показник, який далеко не віддзеркалює реального стану справ чи враховує навіть ситуативне сезонне зниження цін на окремі продукти чи товари, і це теж треба розуміти. Якщо ж глянути на цифри, які наводить видання АgroРolit.com, то ситуація виглядає більш реальною: у 2021-му найбільше подорожчали цукор – на 88% (у виробництві якого газ становить 70% витрат) та соняшникова олія — на майже 90%. За даними статистики, олія соняшникова (1л) у грудні 2020-го коштувала 42,07 грн, а в жовтні минулого року – 62,69 грн, рис зріс у ціні з 23,93 до 27,88 грн за кілограм, гречка з 37,43 – до 43,44 грн. Насправді навіть такі ціни зараз уже не дуже актуальні, й до магазину заходити з кожним днем страшніше й страшніше…
Останнє, що мене особисто шокувало, це 63 гривні за пачку звичайно вершкового масла жирністю 82%. І навіть ціна би, напевно, не так обурила (бо морально вже поволі готувалася до підвищення), як той факт, що в пачці вже не 200 грамів, як завжди було досі, а тільки 180. Так, ми вже звикли до того, що гречку, цукор чи булгур розвантажуть в упаковки по 900 грамів, щоб ціною не лякати (хоча останнім часом бачу вже й по 800 і навіть по 700 грамів!), але відрізати від масла 20 грамів, щоб здешевити – це вже якось зовсім ницо…
20 грамів! Столова ложка?
Та може, краще зекономити на фользі для обгортки, використавши тільки папір і таким чином менше забруднювати довкілля? Чи придумати щось інше?
Але найстрашніше, що ціни на продукти харчування зростають у всьому світі. І це реально лякає, бо виходить, що така тенденція – не тільки українські реалії, й насправді вони страшніші, напевно, за все інше. Бо кому, яка не нам, українцям, знати, що таке голод? Так, у центрі Європи розмови про це сприймаються якось видумано-натягнуто, але в світі це страшне явище далеко не є рідкісним…
Й іноді здається, що не можеш сказати напевне, що страшніше: війна чи голод?
Згущую фарби? Так, стовідсотково. Але направду – страшно. Страшно, як така держава, як наша – багата, чорноземна, сільськогосподарська – докотилася до такого стану, що в ній зі страхом говорять про неможливість купити харчі…
Наталія Петерварі
