В Ужгороді відновили розкопки старовинної церкви в центрі міста. Знаходять багато прикрас та монет. Кому належали знахідки старовини, знає Мар’яна Мартин.
Розкопки Церкви Святого Юри тривають майже рік. За цей час знайшли чимало артефактів. Угорські, польські монети, 14 та 18 століття, деталі одягу, кулони, застібки…
Цьогоріч наважливіша знахідка істориків – шабля. Таку могли дозволити собі хіба що багатії.
“Датується вона, судячи з супровідним інвентарем, який ми там ще знайшли, деталі одягу, – датується друга половина 16 століття”, – зазначив Володимир Мойжес, директор Археологічного музею Ужгородського національного університету.
Багатих людей ховали не лише з обладунками, а ще й засипали монетами. Переважно мідними. Це свідчило про заможність померлого. Тож таких мідяків знаходять багато.
“Польська монета початку 17 століття. Чесно, коли я це знайшов – я просто не знаю, мене якось щастя, якесь, просто розривало”, – розповідає Мар’ян Маковій, студент історичного факультету УжНУ.
Храм розташований на території Ужгородського замку. Про святиню відомо мало. Є припущення що збудували її в середині 12 століття. А у 16 столітті – розширили територію. Спорудили так звані крипти – склепінчасті приміщення під вівтарною зоною. Там ховали церковнослужителів-католиків. У 17 столітті храм горів. Тож фундамент віднайшли лише у 1978 році.
“От такий от церковний медальйончик був виявлено в одній із пограбованих крипт. Тут зображено дві людські постаті. Також у нас іще один є медальйончик, він датується самим початком 18 століття – з одного боку в нас зображений Ісус Христос, з а іншого Діва Марія”, – показує Володимир Мойжес, директор археологічного музею УжНУ.
Зараз археологи досліджують східну частину споруди, так званий “неф” – продовгувате приміщення, оточене колонами.
“Питання про розкопки і відновлення – стояло завжди. З часу існування музею 45 року. Але завжди руки до того не доходили”, – зазначає Василь Шеба, директор Ужгородського замку.
Археологи працюють обережно, аби не пошкодити знахідки з минулого.
“Копати треба рівно, щоб не було там горбиків, ямок”, – застерігає Мирослава Дувнич, учасниця експедиції.
Артефакти відправляють на реставрацію. Історики сподіваються, що вже цьогоріч зможуть назвати точну дату зведення храму.
