Тоді ротонда була філією Закарпатського краєзнавчого музею і над її відновленням працювали майстри Львівської школи реставраторів. Дотримуючись загального стилю внутрішнього оздоблення пам’ятки, майстри встановили на першому ярусі ротонди вітражні вікна. Ймовірно, через припинення фінансування роботи не були завершені, а з 1991 року будівлю передали у власність Мукачівській греко-католицькій єпархії. 2 роки тому тут завершилися реставраційні роботи, які тривали з 2016-го. Замінили покрівлю, перекрили купол, обробили стіни. Однак частина вікон так і залишилася без вітражів.
Ми запропонували о. Богдану за власний кошт виготовити вітражі і отримали згоду.
Роботу виконало відоме закарпатське подружжя Возницьких. Андрій – чудовий скульптор і дизайнер, Олеся – талановита керамістка. Вітражі вмонтовано у дубові рами. Відтак 6 вікон вже встановлені у верхньому ярусі вівтарної частини храму. Ще одне вікно також буде встановлено трохи згодом, щойно потепліє.
Ми дуже раді, що доєднались до цієї справи. Неймовірне відчуття – бачити, як крізь вітражі барвисто грає сонце на старих стінах древньої будівлі.
Горянська ротонда на околиці Ужгорода – одна з пам’яток архітектури національного значення X-XIII ст. Загадка її привідкрилася людству не так давно. Під час одного з ремонтів церкви у 1879 році майстри випадково виявили під старою штукатуркою кольорові фрески і це стало справжньою сенсацією. Угорські науковці заявили, що фрески створені у XIV-XV століттях, репрезентують епоху раннього Ренесансу й виконані італійськими художниками школи Джотто.
Руслан Федько, нинішній керівник благодійного фонду імені Василя Свиди, після відвідування ротонди вже з новими вітражами каже:
«Горянська ротонда – одна з найдавніших святинь в Україні. Споруда зведена в класичному готичному стилі, який завжди передбачав наявність вітражів. Немає жодних сумнівів, що на автентичному зображенні ротонди XIV-XVI ст. були присутні гарні вітражі. Коли ж ротонда переходила у власність протестантів, лютеранів, які боролися з усіма надлишками, що асоціювалися у них із розкішшю і, на їхню думку, не мали ніякого відношення до християнства, вітражі могли бути знищені. Не виключено, що у період міжконфесійних війн найкращі мистецькі елементи втрачені. Саме тому представники Львівського товариства реставраторів, які у 80-х роках минулого століття працювали над відновленням історичного образу ротонди, повернули на нижньому нефі вітражі. Верхній ярус залишився без них. Ми звернули на це увагу і вирішили доробити розпочате. Думка про те, що Бог дав тобі можливість торкнутися вічності, взявши участь у відновленні історичного образу Горянської ротонди, бентежить і тішить. Нехай це буде наш невеличкий внесок у справу збереження історичного й мистецького надбання Ужгорода».