Сьогодні в Ужгородському прес-клубі відбулася пресконференція, головною темою якої постало питання паводків у Закарпатській області. Зокрема, спеціалісти говорили про перебіг робіт з ліквідації наслідків, зони ймовірних підтоплень і мінімізацію наслідків стихійних явищ у подальшому та розробку відповідних комплексних програм щодо розбудови спеціальних укріплювальних конструкцій, систем водовідведення тощо.
Зокрема, як розповів під час засідання начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Олег Кисіль, ще в в 2001 році був розроблений дуже важливий для Закарпатської області документ – «Схема комплексного протипаводкового захисту басейну річки Тиса в Закарпатській області». Ця схема передбачала будівництво берегоукріплень, каналів, дамб, польдерів та акумулюючих ємностей, розчищення тощо – був загалом передбачений весь комплекс необхідних заходів, які б допомогли уберегти населені пункти, об’єкти, шляхи тощо в Закарпатті від руйнівної дії паводка.
Цей проект заходів передбачалося реалізовувати за рахунок бюджетних коштів.
«Факт у тому, що на сьогодні ці заходи реалізовані на 20 %, а впродовж останніх років на них виділяли кошти в межах 5-8 %, це мова йде про перспективні заходи, саме про уникнення. І це просто мізерні суми. Не фінансуються ці заходи», – уточнив Олег Кисіль.
Він наголосив, що не треба забувати й про те, що «берегоукріплення, дамби не вічні, їх не можна піднімати до неба, треба ті паводкові води акумулювати, тобто, мають будуватися по області в визначених місцях польдерні системи, до яких надходили б надлишкові води під час паводків, акумулювалися б, а потім зливалися після проходження високої хвилі».
Так само, за словами керівника, передбачала схема будівництво 39 гірських акумулюючих ємностей, але їх теж не будують.
«Ці ємності можна використовувати не тільки для паводків, але й з дериваційною метою, для роботи ГЕС, вони можуть виступати як джерело водопостачання в гірській місцевості, з іншими цілями. Тобто, їхнє будівництво можна і треба розглядати в комплексі», – наголосив О. Кисіль.
Він також нагадав, що відповідний документ приймали свого часу в рамках єдиної діючої Загальнодержавної програми водного господарства, а загалом програма комплексного протипаводкового захисту річки Тиса діяла по 2021 рік, вона наразі закінчена, хоч і не виконана.
«Ми надавали пропозиції – продовжити дію програми до 2024 року. Щодо коштів місцевих громад, ми формуємо програму до 2024 року, в яку би включили об’єкти, які можуть фінансуватися за рахунок місцевого бюджету, – наголосив О. Кисіль. – Але треба розуміти, що, наприклад, дамбу протяжністю 9 км і вартістю 100 млн грн місцевий бюджет “не потягне”, але розчистити потічок може. Усі відповідні заходи збираємо та напрацьовуємо. Наразі також актуємо ті об’єкти, що постраждали в січні. На жаль, після паводка в 2019 році не виділено на відновлення ні копійки, в 2020 році частково. Є, приміром, в одному з населених пунктів дамба, яка за два останні паводки захистила від підтоплення, але зараз вона практично зруйнована, її потрібно відновлювати. І постає питання, що в 2019-му, після першого паводка, її би легше було відновити, ніж зараз, коли наступний паводок повністю доруйнував».
Кисіль уточнив, що є напрацьовано багато проєктних документацій, їх потрібно актуалізувати згідно з новим законодавством, і тільки втілювати. З цією метою «облводгосп» готовий працювати з усіма горомадами, з єворопейськими інституціями, і так самсо всіх запрошує до співпраці.
Наталія Петерварі
