У п’ятницю, 19 листопада, у Берегові згадували жертв сталінського терору, зокрема угорців Закарпаття, яких після завершення Другої світової війни примусово відправили у трудові табори (угор. Malenykij robot).
Ця назва утворилася від спотвореного російського вислову (радянські військові казали угорцям, що їх забирають всього на три дні, на так звану “маленькую работу”).
Це була найбільша трагедія в історії угорців Закарпаття, яка означала загибель десятків тисяч угорських чоловіків. Багато хто з них навіть не брали до рук зброї, а єдиним їхнім гріхом було угорська національність. У Берегові та багатьох містах Закарпаття щорічно вшановують пам’ять жертв сталінських репресій.
Початок меморіального заходу відбувся біля роботи скульптора Петера Матла під назвою “Gúzsban”, а потім учасники зібралися на екуменічне богослужіння в місцевій реформатській церкві. Наголошувалося, що поки у Карпатському басейні живуть угорці, імена загиблих не можна забувати.
Учасники зібрання по черзі зачитали імена понад 300 загиблих берегівців.
Після богослужіння учасники пройшли містом зі свічками, поклавши вінки біля входу до ЗОШ № 5, де був збірний пункт, звідки угорських чоловіків відправляли у табори.
Захід завершився біля пам’ятника на Сінній площі, де встановлені таблички з іменами жертв “маленьких робіт”.
– Треба знати, що ніде більше в Угорщині не було такого жорстокого поводження з людьми, як на Закарпатті, єдиним гріхом яких була приналежність до угорської нації. Історія нашого народу сповнена жалоби. Але, незважаючи на чимало трагічних подій, йому завжди вдавалося підніматися з колін. Наша нація не зазнала невдачі, навпаки нам завжди вдавалося черпати сили з наших поразок, – зазначив у своєму виступі Андраш Мігай Беке (Beke Mihály András), консул консульства Угорщини в Берегові.
InfoPost.Media за матеріалами kmf.uz.ua
