Триває четверта хвиля коронавірусу, в Україні наразі цілком вакциновано 21,10% населення (станом на 13 листопала 2021 року), а “Дельту” медики називають підступнішою за ковід перших хвиль. Відтак ми вирішили поставити лікарю 5 хай банальних, але важливих запитань про вакцинацію.
Адже в час тотальної дезінформації та неякісної цифрової гігієни напрочуд важливо читати перевірені джерела. Тому, попри безліч доступної офіційної інформації щодо ковіду, ми запитуємо про щеплення в лікаря з Ужгорода, аби отримати “живу” найсвіжішу інформацію простими словами.
Степан Карабиньош, лікар-інфекціоніст, викладач на медфаці Ужгородського національного університету
1
— Степане, в Україні станом на 13 листопада 2021 року повністю вакциновано 21,10% населення. На вашу думку, з чим, власне, пов’язана “швидкість” процесу вакцинації в Україні?
— Перш ніж давати оцінку Україні, я пропоную глянути на процес вакцинації у світі. Найбільше вакцинованих щонайменше однією дозою – це Об’єднані Арабські Емірати, за ними йдуть Португалія та Іспанія, Китай та Канада, Бразилія, Об’єднане королівство, Німеччина, США, Індія, ПАР.
Знову ж таки, аналізуючи в розрізі світу, бачимо, що країни “продуценти нових штамів”, не зважаючи на велику кількість населення, все ж успішно впроваджують вакцинацію від COVID-19. Україна має хоч і не найгірші показники, але займає місце серед малорозвинених країн Азії та Африки. Жодна з країн ЄС не має такої негативної динаміки.
Між іншим, деякі з виробників опублікували результати клінічних досліджень вакцинації дітей від 5-11 років. До речі, ця категорія населення відіграє чи не ключову роль в епідпроцесі, адже діти, як правило, є безсимптомними носіями. А от вчителі, бабусі й дідусі якраз і підпадають під категорію 5-10% осіб із тяжким перебігом.
На жаль, в Україні з самого початку не було здійснено ефективної і єдиної кампанії щодо вакцинації та протиепідемічних заходів. Дозволю собі критично висловитися в бік медіа та офіційних джерел, які досі так і не знайшли правильні канали для повноцінної комунікації із громадськістю.
Взагалі, якщо подивитися на український медіапростір зі сторони, то виглядає наче “турецький базар”. Адже в нас ще досі домінує “думка експерта” (незалежно від того, наскільки вона професійна, обґрунтована і незаангажована як політично, так і власними меркантильними амбіціями).
Ми ще лише “дозріваємо” в плані медичної фаховості і доказового підходу в медицині. Звісно, коли звідусіль звучать рекомендації та настанови професорів, лікарів та фармацевтів щодо заборони або утримання від вакцинації, “особливих” підходів у лікуванні вірусної інфекції (на кшталт антибіотикотерапії), громадськість починає вірити “на слово”. В Європі за такі спроби “самореалізації” та “самоствердження” позбавляють ліцензії, а в окремих випадках – і волі (якщо їх дії нашкодили життю).
2
— За інформацією Коронавірус_інфо, Україна має доволі поступове зростання кількості нових випадків коронавірусної хвороби на відміну від більшості країн світу. Які фактори і, власне, кількість вакцинованих впливає на кількість нових випадків?
— Насправді, зростання кількості нових випадків має свою характерну сезонність і десятки інших факторів, які на це впливають. Це не завжди корелює із вакцинацією чи посиленням карантинних заходів. Зростання випадків на осінньо-зимовий період було цілком очікувано і прогнозовано, адже багато хто в цей період повертався із відпусток і віз додому сувенір, загорнутий в інкубаційний період.
На жаль, за майже два роки боротьби ми так нічому й не навчилися. Цей вірус мав нас навчити достатньо чітким принципам особистої відповідальності і взаємоповаги.
Наведу приклад. Маю досвід, коли досить заможна сім’я відпочивала в Чорногорії у п’ятизірковому готелі. Під час відпочинку в них усіх піднялась висока температура. Вони не повідомили про це страхову компанію, не звернулися по допомогу до лікарів, не поінформували адміністрацію готелю. Натомість прийняли парацетамол (аби в аеропорту не виявили підвищення температури) і повернулись до України, де потім потягом дісталися Західної України.
У першу чергу, розповсюдження будь-якої інфекції, в тому числі коронавірусу, незважаючи на всі протиепідемічні заходи, залежить від усвідомленості громадськості. Можна запроваджувати обов’язкове використання антисептиків і масковий режим, але якщо немає розуміння і відповідальності за свої вчинки – все марно.
В епідеміології існує поняття “базове репродукційне число” – це щось на кшталт того, скільки хвора особа здатна заразити інших за певний час. Так от для коронавірусу цей показник становить 2,9. Тобто – це три особи з кожного боку, які сидять навколо хворого в літаку. Але ці ж три особи здатні заразити ще по три і так далі.
Цікавий аспект коронавірусу полягає в тому, що далеко не всі хворіють із тяжким перебігом. Тобто – статистично тяжкий перебіг припадає на 5-10%. Слід пам’ятати, що коронавірус існував і задовго до “Вуханівського” спалаху і займав провідне місце серед причин ГРВІ. У цій дещо “мутованій” формі ми будемо його спостерігати ще дуже довго.
Тепер я спостерігаю за протиепідемічними заходами в Німеччині. По-перше, тут можна легко встановити свій статус, пройшовши швидкий антиген-тест у відповідних центрах або просто неба в спеціалізованих наметах. До речі, в центрі міста їх щонайменше 5. Знаючи свій статус – знаєш як діяти. Це ж стосується вакцинації. Наразі в Німеччині визнано 4 вакцини: Пфайзер, Астра-зенека, Янсен і Модерна. Щеплення можна зробити як у свого сімейного лікаря, або в центрах вакцинації.
Між іншим, масковий режим та використання антисептиків ніхто не відміняв. Маски дозволено лише медичні і вони повинні обов’язково покривати ніс та рот. За недотримання вимог вас можуть попросити залишити торгівельний центр або громадський заклад.
3
— Чи дві дози вакцини дають шанс на легкий перебіг ковіду? І як тоді щодо штаму Дельта?
— Ефективність вакцин та нові штами – це, напевне, найактуальніше питання сьогодення. Виробники декларують 70-95% ефективності. Однак, на жаль, ніхто не пояснює, що це означає. Зазначені відсотки – це кількість осіб, які брали участь в клінічних дослідженнях і не мали тяжкого прояву захворювання або не були госпіталізовані. Таким чином, аби розуміти ефективність того чи іншого препарату, слід дивитися на кількість осіб, яка брала участь у його кліндослідженні.
Повний курс вакцинації від COVID-19, незалежно від препарату, формує навіть опосередкований захист від нових штамів. Для того, аби зрозуміти цей складний імунологічний процес, можна пояснити його на прикладі пирога. Пиріг можна спекти з вишнями, яблуком, м’ясом, овочами. Але ж пиріг залишається пирогом. Так само й у випадку з вірусами. Вони всі різні, діють на різні системи і мають особливу структуру. Але з часом ми “міняємо наш звичний рецепт” і втілюємо якісь нові ідеї. Наприклад, додаємо у вишневий пиріг корицю або ваніль. Це ж ніби той самий пиріг, але вже трохи інший.
Вакцина, яку було розроблено до основного штаму, працюватиме і щодо “вірусів-мутантів” на кшталт Дельта, однак, можливо, її ефективність буде дещо іншою. І не виключено, що з часом з’являться інші вакцини, більш специфічні до кожного штаму. Саме тому ми щороку проводимо щеплення від сезонного грипу, адже штами, які превалюють в той чи інший рік, – різні (хоч і відомі заздалегідь завдяки спостереженням епідеміологів).
4
— Про що йдеться, коли говоримо про “третю дозу вакцини”?
— Наразі третя доза вакцини, або так звана бустерна доза, рекомендована, в першу чергу, окремій групі осіб. До неї належать:
- особи, які в процесі лікування раку, пухлин;
- ті хто отримав пересадку органів і приймає ліки для пригнічення імунної системи;
- ті, хто отримав трансплантацію стовбурових клітин;
- пацієнти, які мають помірний або важкий первинний імунодефіцит (як-от синдром Ді Джорджа, синдром Віскотта-Олдріча);
- прогресуюча або нелікована ВІЛ-інфекція;
- активне лікування високими дозами кортикостероїдів або інша біо-імунна терапія на кшталт моноклональних антитіл.
Деякі спекулянти використовують цю інформацію для дискредитації ефективності вакцин. Відсутність розуміння банальних принципів біології, якої, до речі, нас усіх навчають ще в школі, пізніше проявляється у формуванні псевдонаукових теорій та популізмі.
Наразі немає достеменних даних щодо довготривалої ефективності вакцин, адже наразі лише проводяться 3-4 фази клінічних досліджень. Однозначно – навіть одна доза будь-якої вакцини формує бодай якийсь захист.
5
— Вакцинація і правила маскового режиму та соціальної дистанції. Чи справді вакцинованим потрібні маска, антисептик і соціальна дистанція?
— Вакцина – це не презерватив на все тіло чи щит супергероя. Щеплення дозволяє нашому організму ознайомитися зі збудником, аби наступного разу знати, як собі зарадити у випадку інфекції. Вакцина лише захищає від тяжкого перебігу захворювання, але це не означає що ви не будете носієм вірусу і не заразите інших.
Тому – протиепідемічні заходи залишаються необхідними й надалі. Між іншим, якщо розглянути деякі з них – вони цілком логічні. Це лише в нас є нормальним висіти на комусь в громадському транспорті наче у консервній банці. Соціальна дистанція і особистий простір (відстань витягнутих рук) вже давно є нормою у багатьох розвинених країнах, хоча в нас досі нормальним є нав’язливе проникнення в інтимний простір із тісним тілесним контактом.
Між іншим, це стосується потискання рук і обіймів. Численні наукові дослідження засвідчили, що в Європі, в середньому, лише 60-70% осіб миють руки після використання туалету. А от стосовно обіймів згадайте, скільки разів, почуваючись зле, ви йшли на роботу чи на заняття? Скільки разів, замість того, аби відлежати 2-3 дні застуду, ви здійснювали “героїчні” вчинки, йдучи в справах, і цим самим ділилися із іншими своєю недугою. Це все, знову ж таки, стосується особистої відповідальності і взаємоповаги, однак у нашому суспільстві це далеко не пріоритет.
Евеліна Гурницька, Varosh
