Майже 200 тонн непотребу збирає щомісяця організація “Виноградів без сміття”.
Безкоштовно вивозить відходи із 42 сіл, — повідомив директор організації Богдан Соломка. Суспільне.Закарпаття продовжує серію матеріалів про проблему сміття в регіоні.
За словами директора організації, спочатку приймали вторсировину у себе на складі. Активно займатися вивезенням відходів почали в лютому минулого року. Мешканці також можуть продати сміття, а організація їх купить. На складі непотріб спочатку вантажать на стрічку, потім сортують: окремо PET-пляшки, скло, картон та пакети. За гроші з продажу вторсировини іншим підприємствам компенсують витрати на бензин та оплачують роботу працівників.
“Відходи вже не потрапляють в наші річки”
Жителі села Рокосово Хустського району залишають мішки з відходами біля воріт. Працівники організації “Виноградів без сміття” забирають їх, щоб потім відсортувати.
Василь Дубровський каже: у них в селі нема централізованого вивезення відходів.
“Вивезення не маємо, і я дуже радий, що відходи вже не потрапляють в наші річки, в русла наші, сказав чоловік. — Тепер вихід ніби знайдений, люди виносять міхи (зі сміттям). Думаю, що люди погоджуються, бо це питання болюче. Сильно болюче”.
Староста Рокосівського округу Любов Скоблей розповіла: до децентралізації розробляли проєкт сміттєспалювального заводу.
“Поки була в нас сільська рада, ми виділили один гектар землі, щоб могли ініціювати цю свою програму, просити в держави кошти, щоб придбати якусь сміттєспалювальну піч для нашої громади, але після того, як уже нема сільської ради, воно так і залишилося у мріях”, — розповіла вона.
Також сільрада вела переговори з компанією, яка займається вивезенням відходів. Любов Скоблей пояснила: не могли з ними домовитися. “Тому що треба було всім полігон. Наразі вони б вивозили, якби було куди його складати”, — пояснила староста.
На складі сміття сортують, пресують і відсилають на переробку
На складі організації “Виноградів без сміття” у мішках — побутові відходи, які зібрали від жителів сіл і селищ. Спочатку сміття вантажать на стрічку, потім сортують: окремо PET-пляшки, скло, картон та пакети.
PET-пляшки сортують за кольором. Їх вантажать на ще одну стрічку та пропускають через спеціальний апарат, котрий робить у них дірки. Це потрібно, щоб їх можна було спресувати. Далі їх пресують і запаковують. Кожен блок зважують.
Яник Неймет, який пресує поліетиленові пакети, каже: користуються гідравлічним пресом.
“Працювати з ним просто: закидувати плівку і пресувати. (Сміття, — ред.) пакується, в’яжеться і виймається. В одній упаковці приблизно 300-350 кілограмів”, — пояснив чоловік.
Частину виробів зі скла перед відправленням на переробку б’ють. А пляшки з-під пива тримають в окремому складі. Вони мають бути цілими. Їх повертають на заводи для повторного використання. Відходи для вторсировини збирають від жителів сіл, а також приймають на складі, каже директор організації Богдан Соломка.
“Ми приймаємо майже всі види пластику, крім автомобільного, скло майже всіх видів, крім екранів і медичного, — розповів Богдан Соломка, — металеві вироби, картонні, пластикові – PET, тара. Ми його сортуємо на дуже багато видів за кольорами, видом пластику, спресовуємо все в тюки і відправляємо все на заводи на переробку. У Київ, Львів, Івано-Франківськ – на даний час ми з ними співпрацюємо”.
Зараз організація безкоштовно вивозить відходи із 42-х сіл Виноградівщини, Іршавщини та Хустщини. Також організація купує вторсировину від жителів сіл, каже Богдан Соломка. З його слів, почала свою діяльність організація в основному через проблему засмічення.
“Вирішили спробувати роздільний збір, чи погодяться люди сортувати у себе вдома сміття і здавати нам безкоштовно, — розповів чоловік. — Хто хоче, може привезти до нас на склад, або назбирати певну кількість сировини, і ми просто приїдемо, заплатимо за неї гроші, і заберемо від нього з місця. Або приходять на склад, і ми розраховуємося”.
За словами Богдана Соломки, за гроші з продажу вторсировини іншим підприємствам, компенсують витрати на бензин та оплачують роботу працівників.
