Минає рік від часу проведення виборів у місцеві ради, які в народі вже традиційно називають об’єднаними територіальними громадами. Цей термін загалом достатній, щоб оцінити їхню діяльність, порівняти, які можливості вони мали «до» і «після» реформування. Сьогодні Берегівську міську громаду очолює Золтан Бабяк, котрому продовжують довіряти городяни як у буремному 2014-му, так і в нинішні часи. Наскільки життєздатною є сучасна система самоврядування, який досвід вона принесла, для очікування яких перспектив дала підстави? Про це й розмовляємо з паном Золтаном – рівно через рік після нашої попередньої зустрічі.
Усе, що пов’язано з коштами, вимагає раціонального підходу
Золтане Адальбертовичу, наскільки нинішня система самоврядування відрізняється від попередньої? Вона складніша?
– Відмінність очевидна. Якщо раніше йшлося про господарство одного населеного пункту, то зараз їх 17. Міська рада зросла кількісно, і ця кількість закономірно переходить у якість нових потреб. Треба одночасно вирішувати проблеми на всій території, причому різного характеру. Адже у складі громади опинилися як великі населені пункти із власною промисловістю, так і невеличкі села, які традиційно існували на дотаціях.
Щодо якості управління. Яка в Берегові форма правління – «президентська», «парламентсько-президентська», «президентсько- парламентська»? Хто вирішує стратегію громади?
– Найважливіша гілка влади – гроші. Тому що в нас є проблеми й потреби і в Берегові, і в кожному селі. На кожен об’єкт мають бути справедливо виділені ресурси. Звісно, їх, щоб вирішити все одночасно, не вистачає. Але починати з чогось треба. Зрозуміло, що в першу чергу свої пріоритети висувають заможні населені пункти, які є донорами нашого спільного бюджету. Скажімо, такими є Яноші, Мужієво та деякі інші села. Тому, коли йдеться про будівництво водопровідної мережі, каналізації на території всієї громади, з їхніми пропозиціями рахуються. Практично всі сфери, пов’язані з питанням коштів, вимагають раціонального підходу. Скажімо, 2021-го депутати вирішили зберегти фінансування початкових шкіл у всіх населених пунктах. Хоча навантаження на класи в тому ж таки Берегові чи віддаленому селі абсолютно різні. Десь наповненість становить 25 – 30 дітей, а десь не набереться й 10-ти учнів. По закінченні цього навчального року, я думаю, доведеться упорядкувати систему фінансування, незалежно від того, чи в нас «парламентська», чи «президентська» форма правління. Має бути просто раціональний розподіл.
Старости дозволяють відчувати життя в усьому ОТГ
Нові учасники самоврядування – старости. Якою є їхня роль? Чи мають вони слово на рівні міськради, депутатських сесій?
– Важливу роль старост ми всі розуміємо – це оперативний зв’язок, який дозволяє відчувати життя в усьому ОТГ, реагувати на проблеми, які виникають. Кожне село прийшло в об’єднану тергромаду зі своєю інфраструктурою, школами, дитячими садками, іншими діючими й недіючими об’єктами. Все це потребує опалення, ремонту, вдосконалення. Тому на підтримку кожному старості призначено фахівця, діловода, котрі допомагають вести документацію.
Які проблеми «принесли» з собою села у спільну громаду?
– Проблеми в усіх однакові – ремонт об’єктів, облаштування шляхів, освітлення. З дорогами в нас роботи вистачить на 10 – 15 років, тому що більш-менш якісними є 30 відсотків, все решта – треба лагодити й будувати.
На території Берегова розташована будівля районної ради і райдержадміністрації. Чи є у вас співпраця з цими структурами?
– У нас нормальні робочі стосунки з працівниками РДА, також досить плідною є співпраця з депутатами райради, зокрема, часто узгоджуємо різні питання з головою районної ради Карлом Резешем. Наші завдання так чи інакше збігаються, ми в одному човні, тому є взаєморозуміння.
На будівництво об’їзної вже виділені кошти
Рік тому серед інших проблем згадувалося будівництво об’їзної дороги. В якому стані його вирішення?
– Найголовніше, що на її будівництво вже виділені кошти, а це – вирішальна умова. Упорядковується питання з тими з власниками земельних ділянок, де вона має проходити, й у 2022 році, є сподівання, дорога до вул. Богдана Хмельницького буде зроблена. Це перша черга об’їзної, яка розвантажить рух принаймні на берегівських мостах. Це – важливе, але тільки часткове вирішення проблеми. Об’їзний шлях необхідно далі добудувати, щоб розвантажити й вулиці міста.
Свого часу на околиці села Яноші дуже урочисто відкривався сміттєпереробний завод. Було багато журналістів, гостей… А проблема, я так розумую, залишилася?
– Ми думаємо над логістикою переробки сміття. Спільно з депутатами працюємо над тим, щоб завод у Яноші запрацював повноцінно, забезпечувався повний цикл сортування й утилізації. Для цього потрібно облаштувати запланований полігон відходів і провести рекультивацію старого звалища.
Канал Верке. Якщо звернути увагу на тамтешню воду, то вона досить прозора, і принаймні на ділянці біля будинку районної влади упорядковане узбережжя. Качки дефілюють сюди-туди… Ідилія.
– Косметичні роботи на каналі Верке не вирішують проблему. В ньому накопичився величезний шар намулу, сміття і т. п. Щоб зачистити канал, потрібна спеціалізована техніка і, звичайно, – кошти. Завдяки співпраці з угорськими партнерами питання грошей уже вирішене. Зараз ведеться робота зі спеціалістами облводгоспу, в розв’язанні цієї проблеми бере постійну участь народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе, тому й це питання перебуває на стадії вирішення – з настанням зимового сезону роботи по капітальній очистці каналу будуть проведені.
На стадії реалізації – проєкт будівництва сучасного аквапарку
Знову-таки, була розмова рік тому про «паспорт берегівця». Тобто цей документ давав би право на безкоштовний проїзд, деякі інші безоплатні послуги. Чи втілена ця ідея?
– Від цієї ідеї ми не відмовилися, але тепер вона має зовсім інші масштаби, оскільки берегівцями сьогодні є не лише мешканці міста, а й жителі навколишніх сіл. Створення таких умов для всіх – це вже широке питання, яке мають обговорити й вирішити спільно депутати всього ОТГ. Я думаю, воно знайде своє втілення.
Туризм у Берегові. Чи задоволені ви розвитком галузі?
– На жаль, пандемія та пов’язані з цим карантинні обмеження надзвичайно вплинули на цю сферу, в тому числі й у Берегові. Буквально тільки за останні місяці вся наявна інфраструктура запрацювала з повним навантаженням, зокрема – комплекси з термальними водами, бази відпочинку і т. д. Для того, щоб пожвавити роботу галузі, в нас створена туристична рада, до якої входять представники різних обслуговуючих організацій. Вони розробляють пріоритети. На стадії реалізації давній проєкт – будівництво сучасного аквапарку, який передбачає комплекс сучасних високоякісних послуг і зможе вміщати одночасно понад 2 тисячі відпочиваючих. Сприятиме розвитку туризму й розбудова прикордонної інфраструктури, тобто облаштування транспортної артерії від пункту пропуску на угорсько-українському кордоні до міста. Сподіваємося у співпраці з Великобийганською сільською радою забезпечити і якісну дорогу, і супровідні інфраструктурні об’єкти для торгівлі, надання різних послуг. Всі ці питання ми можемо вирішувати, в першу чергу, у співпраці з обласними депутатами, керівництвом Закарпаття, міністерствами. Цей та інші проєкти ми вирішуємо, знову-таки, за участі народної депутатки Іванни Климпуш-Цинцадзе.
Я в захопленні від різних культурних проєктів, які відбуваються у Берегові. Джазовий фестиваль за участі справжніх зірок, хор імені Верьовки, група «Едда», «Кантус»… І це тільки за останні кілька тижнів. Дивуєшся інтенсивності подій. Хто є креативним ініціатором цього всього?
– У нас справді є творчі особистості, які підтримують зв’язки в музичних та загалом мистецьких сферах Будапешта, Києва, інших міст. Є такі люди в депутатській фракції КМКС, є в УМДС, є безпартійні митці – організатори цікавих заходів. Відповідно реалізовуються дійсно унікальні проєкти, які привертають широку увагу, навіть більшу, ніж очікувалося. Скажімо, була дискусія щодо місця проведення джазового фестивалю. Адже це такий напрямок музичного мистецтва, який має порівняно меншу аудиторію, відтак звучали пропозиції провести його в одному з приміщень. Та все ж таки влаштували фестиваль на відкритому майданчику, і він виявився настільки багатолюдним, що будь-які сумніви відпали – джаз заслуговує на великий простір.
Думаю, ці проєкти триватимуть і надалі, оскільки в нас нема «монополії» на ініціативу. Кожна ідея, котра варта уваги, знаходить підтримку як серед депутатів, так і в колах меценатів.
Запитував
Василь ГОРВАТ
“Новини Закарпаття”
