Головний туристичний тренд весни 2021: Ґант. 50 відтінків червоного і рудого приваблюють сюди фотографів, туристів та всіх, хто прагне й собі зробити «фото на Марсі». «Як це ти не був у Ґанті?!! Та вже всі були!» – вигукують один одному угорці з тією характерною інтонацією, після якої співбесідник першого ж вихідного дня пакується в автомобіль і невідкладно їде в напрямку Сикешфегирвара. Не хочеться, знаєте, бути якраз тим лохом, який ще у Ґанті не був, пише Інга Деяк у своєму блозі. Дивовижно працює туристичне сарафанне радіо, ніколи не можна передбачити, що й коли вистрелить: ця шахта існує вже років сто, а місце – то й пару десятків мільйонів років, National Geographic писав про нього величезну статтю ще у 2015-му, але саме цієї весни туди чомусь несподівано хлинув величезний потік людей з тотальною істерією “Не запостив фото з Ґанту, вважай проср… туристичний сезон”.
Ми теж були, аякже! Тренди – річ тонка, їх треба берегти й леліяти. Істерії теж 🙂 Фотодоказ нижче. Зліва – я, справа – Єва. Ще з нами була Романа, яка, власне, нас у туди й спрямувала.
Місце, певна річ, дуже марсіанське, особливо ранньою весною, коли рослинність мінімальна. Ґант – батьківщина угорських бокситів, сиріч алюмінієвої руди, що складається з гідратів оксиду алюмінію, оксидів заліза і кремнію. Всі відтінки рудого, червоного, багряного стеляться вам тут під ноги.
Історія немолода: розпочалася близько 220 мільйонів років тому, у пізньому тріасовому періоді. Вочевидь це місце було затокою давнього моря Тетіс, саме у той період тут з’явилися карбонатні відкладення, з яких пізніше утворився доломіт (у Ґанті він пролягає під бокситами). Під час крейдяного періоду внаслідок зближення європейських та африканських гірських плит ця область піднялася і стала суходолом. Послідовність шарів була зруйнована, доломіт сплив і в теплому, дощовому, тропічному кліматі, який тоді панував у цій місцевості, закарстувався. У карстових западинах уламки бокситових порід накопичилися і згодом перетворилися у боксит. Ця територія могла бути схожою на сучасну Ямайку, – пише National Geographic, – бо саме там у тропічному кліматі на поверхні є схожі карбонатні породи, що покриті ґрунтом. Однак Ямайка не така екзотично червона.
На початку минулого століття у цьому місці на Совиному пагорбі (Bagoly-hegy) гірничий інженер Болаш Йене розкопав перший у країні боксит, придатний для видобування. Видобуток розпочався в 1925 році, а вже через п’ять років Ґант став бокситовою Меккою – як найбільша бокситова шахта у світі, у якій отримували третину світового видобутку бокситу, який є джерелом алюмінію.
Великі групи геологів з усього світу здійснювали сюди цілі паломництва. Потім історія на певний час завмерла і відтак пішла на другий виток: тепер сюди здійснюють паломництва туристи. На місці шахти зараз великий Бокситогеологічний парк, прогулюючись яким можна ознайомитись із особливими геологічними формаціями і наробити повно космічних фотографій для Інстаграм.
