У саду Угорського дому в селі Велика Добронь днями відбулася прем’єра вистави «Доброньських троянд для Жажі» (Dobronyi rózsát Zsazsának), яка представляє епізод із життя відомої угорської актриси і співачки Шарі Федак. Головну роль у постановці виконує акторка Закарпатського обласного угорського драматичного театру Неллі Сюч. Прем’єра у Великій Доброні відбулася на запрошення Об’єднання «Закарпатський народний інститут» за підтримки Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини. Виставу, зміст якої тісно пов’язаний з нашим краєм, згодом представлять і в містах Мукачеві, Берегові та селищі Вилок.
Головна тема п’єси – еміграція та нескінченна любов до батьківщини. Окрім Неллі Сюч, у постановці як оповідач грає ще одна акторка Берегівського театру Вікторія Торпої, а музичний супровід забезпечує народний ансамбль «Банда Жажі» (Zsazsa bandája): Бенце Палгазі (скрипка), Арон Шаркозі (віолончель), Жомбор Гереді (акордеон), Томаш Лауко (контрабас). Костюми акторів, створені дизайнеркою Тюнде Гривнак, оздоблені великодоброньськими мотивами вишивки хрестиком, виконані Агнеш Гіді.
Перед виступом присутніх привітала голова Об’єднання «Закарпатський народний інститут» Елеонора (Ковачне) Молнар:
«Мета нашого об’єднання – берегти та популяризувати традиції й культурні цінності угорського народу на території Карпатського басейну та в усьому світі. Тому ми розробили серію програм під назвою «Скарби Закарпаття», у рамках якої організували виставку мистецьких фотографій, розробили безкоштовну онлайн-гру та створили дві колекції одягу, одна з яких прикрашена зразками березького ткацтва, а друга – великодоброньськими мотивами вишивки хрестиком. Ці колекції, створені дизайнеркою Тюнде Гривнак, уже були представлені, зокрема, у Вашингтоні та Пекіні. Сьогодні ви побачите прем’єру другої театральної постановки, яка покликана популяризувати закарпатських угорців і закарпатські культурні цінності. Ця вистава по-особливому об’єднує прозу, народну музику та моду».
Відтак Елеонора Молнар подякувала Тюнде Гривнак за створення колекції одягу (By Me) та Агнеш Гіді за її оздоблення традиційною вишивкою.
Уповноважений міністра з питань збереження визначних національних цінностей міністерства сільського господарства Угорщини Жолт Неймет під час своєї промови наголосив:
«Після Шарі Федак, яка народилася 142 роки тому, було багато успішних і відомих примадонн, але таким характером та унікальністю, як вона, мало хто був наділений. Вона стала однією із найяскравіших та видатних особистостей угорського театрального мистецтва та оперети, яка володіла особливим шармом… Упевнено можемо стверджувати, що зірка угорської оперети, примадонна Шарі Федак, залишається унікальною та неповторною, незалежно від того, хто що думає про її соціальну роль чи дещо скандальне приватне життя. Приємно бачити, наскільки шанобливо закарпатські угорці зберігають пам’ять про свою колишню землячку Жажу (вона мала таке прізвисько), що, зокрема, представлено і в нинішній виставі. Це також сприятиме збереженню її спадщини».
Організатори запросили до перегляду вистави лідерів закарпатських угорців. Зокрема керівників Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), очільників Великодоброньської ОТГ, активістів місцевих осередків ТУКЗ-КМКС.
Серед запрошених були Генеральний консул Угорщини в м. Ужгороді Йожеф Бачкаї, перший заступник Генерального консула Ласло Куті, консул Генерального консульства Угорщини в м. Берегові Іштван Дєбнар, радниця міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Гелга Гал, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос, голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог, декан Ужгородського церковного округу Закарпатської реформатської церкви Аттіла Балог та голова Великодоброньської ОТГ Ференц Надь.
Після прем’єри голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Велика Добронь Ласло Гіді в інтерв’ю нашому виданню зазначив: «Завдяки чудовим акторкам, особливо Неллі Сюч, сьогодні ми побачили прекрасну виставу. Ми пишаємося тим, що наше село пов’язане з цим виступом, адже костюми виконавців оздоблені місцевими мотивами вишивки хрестиком. Дякую всім, хто долучився до створення цієї фантастичної вистави та її прем’єри у Великій Доброні».
Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap
Для довідки (за матеріалами Beregovo.Today)
Шарі Федак (повне ім’я – Шарлотта Клара Марія Федак) народилася у Берегові (Берегсасі) 26 жовтня 1879 року у родині військового лікаря Іштвана Федака. Батьки мріяли про серйозну кар’єру для доньки. Однак нічого не зміг заподіяти, коли 18-річна Шарі заявила про своє остаточне рішення – стати актрисою. І таки стала нею – при чому примою Будапештського оперного театру, виступала у Відні, Лондоні та Парижі.
На думку американського журналіста та документаліста початку XX століття Річарда Траубнера, Шарі Федак – була “зіркою угорської оперети всіх часів і народів”.
Шарі Федак знімалася також у першому німому кіно, спробувала навіть зробити кар’єру у Голлівуді, але змушена була повернутися додому. Постійно була в центрі уваги, преса слідкувала за кожним її кроком.
Виявляється виступала Шарі Федак і в Україні. Відомо, що у 1906 році її запросили в Катеринослав (нині Дніпропетровськ). Запросив молоду зірку оперети Іштван Жупан, господар місцевого угорського ресторану, виходець з Берегсасу, який потрапив туди у пошуках кращої долі після великої пожежі у 1880 році. Кажуть, що місцеві не сприйняли чоловічий образ угорської прими, і вирішили викрасти співачку, аби провчити.
У готелі влаштували засідку, задіявши місцевих циган. І лише завдяки тому, що Шарі знала вправлятися з кіньми, їй вдалося втекти від розправи…
А ще Шарі Федак була справжньою “законодавицею мод” для світських левиць Будапешту. Звісно завжди охоче чекали її й у рідному Берегсасі, де вона дає концерти в залах готелю «Орослан» та панському казино (нині ресторан “Золота пава”). До речі, одним з перших автомобілів, який з’явився у Берегсасі на початку ХХ століття, був «Пежо». Кажуть що його актриса (до речі, вона стала першою жінкою-водієм в Угорщині) подарувала батькові. Ще одним хобі співачки були коні, у неї була стайня, де розводили породистих скакунів.
