Заклад переслідує єдину мету – створити належні умови для добробуту та розвитку дітей. До цієї благородної мети долучилося й Генеральне консульство Угорщини у м. Ужгород.
На жаль, не кожному щастить зростати в оточенні батьків, які проявляють любов, турботу та забезпечують підтримку своїй дитині. На думку психологів, роль сім’ї відіграє ключове значення у процесі розвитку, прояву почуттів і усвідомлення своїх вчинків дітьми, а також формує уявлення про себе і особистісні взаємини. У Свалявському дитячому будинку намагаються заповнити порожнечу, що залишилася в душах маленьких дітей, які зростають без батьківської любові та уваги.
Директор закладу Володимир Бейреш розповів нашому виданню, що нині в установі виховують 70 дітей, перебування яких вихователі намагаються зробити більш затишним, проводячи необхідні й корисні заняття.
За словами керманича, у Свалявському дитячому будинку розвитком дітей займається ще й логопеди, дефектолог, практичний психолог. Крім цього,виховний заклад є одним з перших дитячих будинків в Україні, де функціонують три медичні відділення, а саме: приймально-діагностичне, відділення медичної реабілітації та відділення паліативної допомоги.
«Дітей, що до нас поступають, поміщають в приймально – діагностичне відділення, де їх оглядає фахівець і тримає в ізоляції протягом 21 дня для запобігання поширення можливих вірусних інфекцій.Потім ми переводимо дитину в найбільш відповідну з п’яти груп, враховуючи її вік і здібності. За необхідності ми маємо можливість направити дитину у відділення медичної реабілітації або відділення паліативної допомоги для дітей з важкими, загрозливими для життя захворюваннями, – пояснює директор. – У майбутньому ми хотіли б розширити спектр послуг, що надаються в нашому реабілітаційному відділенні, щоб послугами нашого закладу могли скористатися не тільки діти, що виховуються в дитячому будинку, а й ті, хто потребує реабілітації після перенесення того чи іншого захворювання», – наголосив він. Крім того, планується забезпечувати медичне обслуговування населення амбулаторно, згідно індивідуальної програми реабілітації, кожної дитини, яка цього потребує.
Володимир Бейреш також додав, що наразі відбувається перепрофілювання відділення, процес визначення вартості послуг затверджений та погоджений Закрпатською обласною радою, а також проведено реєстрацію закладу в єдиному державному реєстрі надавачів реабілітаційних послуг. Висловив надію, що завдяки нововведенням дитячий будинок отримає додатковий дохід, який дозволить утримувати заклад і надалі.
Очільник не оминув увагою і фінансове становище дитбудинку, зазначаючи, що без підтримки добровольців та спільноти, яка завжди готова простягти руку допомоги, втриматися на плаву було б доволі складно.
«Оскільки дитячий будинок знаходиться на фінансуванні Міністерства охорони здоров’я та обласному бюджеті, держава покриває витрати на оплату комунальних послуг, на зарплату персоналу і закупівлю основних продуктів харчування. Але цього недостатньо, щоб втриматися на плаву. Однак завдяки благодійникам, небайдужим до долі малюків людям, їх часом нестерпне повсякденне життя стає набагато легшим і комфортнішим.
Генеральне консульство Угорщини в м. Ужгород неодноразово простягало руку допомоги. Завдяки наданій підтримці у нас з’явився новий мікроавтобус, побудований навіс для паливних дров, закуплені дитячі меблі, а зовсім недавно за кошти Угорської держави було відремонтовано дах одного з корпусів будинку дитини. Крім того, Спілка угорської культури Закарпаття теж долучилася до цієї благородної справи. Громадські організації та приватні особи також проявляють турботу про дітей, полегшуючи їхнє життя своїми благодійними внесками. Величезна подяка їм за це!»
Як вдалося з’ясувати, в останні роки кількість усиновлених дітей значно зменшилася. За словами п. Бейреша, у 2018 році свої родини знайшли 35 дітей, минулого року цей показник склав 16. Цього року ситуація дещо покращується, дається взнаки вихід країни з локдауну. «Більшість усиновителів – із Закарпаття, але іноді люди приїжджають з інших регіонів України. Однак усиновленням займається відділ опіки та піклування, бюрократичний лабіринт тут дуже довгий і вимагає великої наполегливості, – пояснює Володимир Бейреш. – Також трапляються випадки, і доволі часто, коли біологічні батьки дітей, привівши своє життя в порядок і створивши необхідні умови для виховання своїх малюків, повертаються за своїми нащадками, маючи на руках дозвіл компетентних органів».
Постійні благодійники закладу
Для АнеттиКлючинської-Кулчар допомогти вихованцям дитячих будинків – справа всього її життя. Жінка з Малих Селменців вже не одноразово організувала збори на потреби свалявської установи.
Утретє ми відвідали Свалявський дитячий будинок. Цього разу успіху проекту посприяли в основному жителі сіл ПаладьКомарівцій Малі Селменці. У двох попередніх випадках ми збирали пожертви в рамках благодійного балу, а на цей раз благодійна акція проводилася через Інтернет. У кожному разі враховувалися потреби установи і, згідно з ними, проводили збір пожертв. Цього року наші можливості були обмежені через епідеміологічну ситуацію, але я з гордістю можу сказати, що все ще існують люди, які готові допомогти. Також привезли продукти харчування, підгузники, вологі серветки, продукти з тривалим терміном зберігання і свіжі фрукти для дітей, – пояснила Анетта, додаючи, що чимало приватних осіб і підприємств продовжують підтримувати починання. До прикладу, Роберт Дюрко й Андраш Бак разом зі своїми близькими друзями поставили перед собою мету – придбати проектор.
Іветт Чуга (Свалява)
KISZó
Підписуйтеся:
Youtube: https://www.youtube.com/user/karpatiigazszo
Телеграм: https://t.me/kiszoua
