На Закарпатті вже очікують масового цвітіння сакур та магнолій, а трохи згодом туристів прийматиме нарцисове поле. Усе це, з огляду на закриті кордони, захочуть побачити тисячі людей. Водночас в регіоні розуміють, що привабити туристів лише природними принадами важко. Тож планують найрізноманітніші цікавинки.
Цьогоріч на Закарпатті з усією серйозністю поставилися до можливості завоювати українського туриста. Для цього є всі шанси, адже карантинні обмеження тривають по всьому світу, виїзд за кордон багато хто навіть не розглядає, а відпочивати десь треба. Тож варіант відвідин Закарпаття вивчатиме багато хто. Та в регіоні розуміють, що турист, який уже був в області, хоче побачити чи спробувати щось нове. Принаймні так стверджують туризмознавці. Тому нові продукти, атракції, маршрути, гастротури будуть сприйняті «на ура». І важливо, що мандрівників вже є, чим дивувати. Цієї весни Закарпатті відпочинок може зробити особливим.
В регіоні розуміють, що привабити туристів лише природними принадами важко. Тож планують найрізноманітніші цікавинки.
Шіїтаке, леквар і перга…
«Насправді на Закарпатті з’явилось багато унікальних продуктів, і це вже не якісь ситуативні сімейні справи, а сертифіковані виробники, – розповідає УНІАН президент Закарпатської туристичної організації, відомий туризмознавець Федір Шандор. – Так, на сьогодні в області є шість ліцензіатів вина, ще шестеро протягом короткого часу отримають ліцензію. Крім того, в регіоні працюють 18 сироварень – ті, які мають марки і вже впізнавані. Своєю продукцією відомі 19 пивоварень. Поціновувачі цього напою однозначно відкриють для себе багато цікавого. Також в регіоні 96 сертифікованих виробників м’ясних виробів, чотири величезні ферми з вирощування грибів, серед яких і екзотичний шіїтаке. Закарпаття залишається регіоном №1 в Україні з продукції бджільництва – мова не про мед, а про пергу, прополіс, гомогенати тощо».
Крім того, наразі на Закарпатті є шість виробників чаю з лікарських рослин – вони пропонують напої з місцевих трав, листя, сухофруктів. Є й десяток виробників соків, які використовують виключно місцеву продукцію. П’ять потужних виробників форелі струмкової пропонують туристам її і ловити, і готувати. Ще сім виробників леквару (варення, джем) чекають зі своїми делікатесами. Три потужні виробники солодощів уже відомі далеко за межами краю, мова насамперед про виготовлення торту «Ужгород» та закарпатських пряників.
Що важливо, практично всі бренди виробляють продукцію, яка відповідає європейським нормам щодо органіки (орієнтир на гостей з-за кордону) і мають відповідну позначку.
Федір Шандор каже, що вином і сиром туристів уже не здивуєш і не заманиш. Розуміючи це, закарпатці активно працюють у найрізноманітніших напрямах, постійно вивчають світові та європейські практики, продукти, технології. Це не складно, адже Європа – під боком. Багато хто там роками на заробітках, тож, повернувшись додому, зміг придумати, як використати отримані знання і навички. Зрештою, всі добре розуміють, що в маленькому гірському краї, де немає промисловості, туризм – пріоритет і основна можливість заробітку.
«Лавандова гора», равликова ферма та «Долина теплиць»
За словами туризмознавця Шандора, цьогоріч сонячне Закарпаття продемонструє мандрівникам низку унікальних речей, розробок, а також оновлень уже відомих продуктів. Серед них – арахісова плантація у Велятині, долина нарцисів, плантація іранського шафрану в Медведівцях, равликова та буйволячі ферми тощо.
««Лавандова гора» на Перечинщині цьогоріч підтвердила своє реноме найбільшої у Західній Україні (13 гектарів), тож вона й надалі цікавитиме гостей, – розказує туризмознавець. – Тут виготовляють понад сто видів органічної, екологічно-чистої продукції, починаючи від сиропів і закінчуючи косметологічними засобами. Але, попри це, в цій же місцині цей же господар висадив два гектари дамаської троянди, з якої виробляють ефірну олію, а з неї – парфуми. Це також наразі найбільша плантація саме цього сорту троянди в Україні. Власники створили з неї нову «фішку»: перемолоті до пудри листочки дамаської трояни допомагають загоєнню шкіри на руках, добре «закривають» тріщини, роблять шкіру рук надзвичайно ніжною. Це теж новинка сезону».
Багатьом жінкам однозначно буде цікавим чай «Босоркані» – продукт, спеціально розроблений для детоксу.
Нову продукцію до старту сезону готують і на равликовій фермі у Хусті. Тут, крім уже відомої равликової ікри, цьогоріч пригощатимуть піцою з равликами, копченими равликами на фруктових паличках, бограчем-гуляшем із равликами.
За словами Федора Шандора, нового дихання цьогоріч отримав овочевий напрям на Закарпатті: якщо досі всі знали в Україні, що Закарпаття славиться ранніми свіжими капустою й полуницею, то тепер знатимуть і про смачні овочеві консервації з регіону. Досі їх не було, але вже зараз набувають популярності такі бренди, як «Турянський часник», «Долина теплиць» тощо.
«Насправді овочів на Закарпатті вирощують чимало, проте мало хто їх презентує в законсервованому, висушеному вигляді – такому, який швидко не псується, його можна придбати в будь-яку пору, купити як презент. Що ж, «дійшли руки»: «Долина теплиць» презентувала в’ялені закарпатські томати в олії, чіпси з яблук, для любителів гострого – порошок із перемеленого насіння гострого перцю, для поціновувачів екзотичних смаків – леквар зі слив з корицею та багато іншого. Їх уже можна придбати у крамницях області», – розповів засновник нового гастрономічного продукту «Долина теплиць» Михайло Штефаньо.
Стовідсотково здивує туристів, на думку Шандора, соус-чилі з чорнобривцями – це такий продукт, в якому використовують тичинки квітів, які додають особливого аромату.
«Це буде бренд цього року в Україні. Уявіть собі: соус з чорнобривцями на традиційному українському хлібові зі шматочком справжнього українського сала… Буде смачно!», – каже Федір Шандор.
Крім того, наразі один із місцевих виробників Закарпаття отримує сертифікат на «Перший закарпатський хліб нульового циклу»: мається на увазі хліб, для якого виростили зерно на Закарпатті тут же зібрали, змололи і спекли виріб. «Уже маємо перший помол, це закарпатська спельта. І маємо вже перший, власне, закарпатський хліб», – уточнює Шандор.
Запропонує Закарпаття цьогоріч і власну арахісову пасту. Певна річ, кажуть туризмознавці, вона ще буде трохи дорожчою, ніж американська, але матиме одну суттєву відмінність від заокеанної: в ній відчуватиметься, що там є арахіс – «доказ того, що в пасту додають горіхи, а не домішки, замінники тощо».
За словами Шандора, місцеві виробники ще раніше відчули попит на велнес і спа-процедури, тож попрацювали і в цьому напрямі: крім уже випробуваних засобів з закарпатської лаванди, матимуть попит, на думку експертів, мило, креми й помади, зроблені з меду. Так, зацікавити багатьох цьогоріч має така новинка, як «крем-мед» – мед, змішаний із лекварами (полуничним, яфиновим), розроблений за спеціальною технологією. Пропонуватимуть таку цікаву косметичну продукцію у Мукачеві.
«А загалом це буде круто, тільки уявіть: сидиш дома, хрумаєш сушки-яблука з «Долини теплиць», арахісову пасту з закарпатським хлібом та сиром, додаєш до цього місцеві вина – і ніякий карантин не страшний!», – жартує Федір Шандор.
Як на Закарпатті пам’ятки архітектури оновлюють
Розмаїття того, що можна буде спробувати, скуштувати, випробувати на собі, постійно зростає, але слід визнати, що значний поступ зробили закарпатці й у збереженні пам’яток культури та архітектури.
Насамперед варто згадати про реставраційні роботи в Невицькому замку – пам’ятці архітектури національного значення, перші документальні згадки про яку датовані XIV століттям. Розташований він за десяток кілометрів від обласного центру і роками перебував у напівзруйнованому стані. Проте наприкінці минулого року замок оновили – в ньому завершили реконструкцію дахів та провели укріплення окремих ділянок аварійних стін у центральному дворику. Вежі, які були зруйновані, набули свого історичного вигляду, зокрема, вдалося відновити вежу-донжон. Тож нині він виглядає дуже привабливо, а з самої вежі можна оглянути Ужанську долину.
Ще один напівзруйнований замок, який вартує уваги туристів, – Середнянський. Завдяки Агентству регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття», охочі зможуть побачити, як споруда виглядала в часи свого розквіту. У цьому допоможе прозорий стенд-візуалізація. Агентство презентувало цей арт-об’єкт у жовтні 2020 року. Як зазначають історики, Середнянський замок, або замок тамплієрів, – єдиний на Закарпатті, в якому в незакінченому виді збереглися риси романського стилю. Він збудований у 1146 році, був дозорною оборонною спорудою на так званому Соляному шляху на Закарпатті. Нині вважається однією з головних пам’яток регіону, хоча й перебуває у напівзруйнованому стані.
Ще одна варта уваги новинка, яку поки що бачили нечисленні туристи, арт-об’єкт «Серце Сент-Міклоша» поблизу однойменного замку в смт Чинадієво.
Якщо заплануєте під час візиту на Закарпаття відвідини замку Сент-Міклош, тут вам будуть щиро раді, адже захоплюючий туристичний об’єкт, який роками приваблював тисячі туристів як з України, так і з-за кордону, зараз у дуже скрутному становищі. Через затяжний карантин пам’ятка не має змоги заробляти, тож будівлю та коней при замку немає, за що утримувати. Всіх небайдужих просять допомогти в цій благородній справі.
Що цікаво, орендатори замку – художник Йосип Бартош з дружиною – перетворили закинуту споруду на справжній осередок культурного життя області. Подружжя орендує замок з 2001 року, і це єдиний приклад такої оренди в нашій країні. Найближчим часом у межах реалізації проєкту «Збереження замків Закарпаття», який підготувало Агентство регіонального розвитку «Закарпаття», в чотирьох замках області – Королівському, Виноградівському, Квасівському та Середнянському – проведуть протиаварійні та консерваційні роботи. Ця ж команда менеджерів працює і над відновленням історичного «Соляного шляху» – стародавнього маршруту, який зараз охоплює територію Закарпатської області (Україна) та області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), який використовувався для транспортування солі з Солотвина до Європи у XI-XII століттях. Тож за якийсь час відкриються додаткові атракції, які, напевно, припадуть до смаку допитливим туристам.
Не замками єдиними…
Якщо замки, гастро- чи винні тури вже приїлися, можна побачити інші цікавинки. Фахівець із туристичної гостинності Закарпаття Макс Адаменко рекомендує відвідати радіолокаційну станцію «Шипка» – єдину таку, діючу в Україні.
«Військовий радар «Дніпро» (радіолокаційна станція «Шипка») був збудований біля Мукачева у 1976 році. Через три роки радар заступив на бойове чергування, – розказує Макс Адаменко. – РЛС мала виявляти пуски ядерних балістичних ракет з території Європи та акваторії Середземного моря. До 2009 року станція працювала в режими «постійно увімкнена», зараз вмикається періодично, за наказом від керівництва. Буває, що екскурсія припадає саме на момент роботи станції. Загалом це чудова історична, науково-пізнавальна, техніко-роз’яснювальна екскурсія, під час якої можна багато нового дізнатися про «холодну війну», протистояння ядерних держав, про те, як спостерігали, попереджали про атаки…. Це єдина в Україні діюча збережена станція такого типу. Подібна була в Криму, але вона наразі, наскільки мені відомо, не працює».
За словами туризмознавця, варто відвідати й унікальне село Дерцен, якому цьогоріч виповнюється 700 років.
«Є кілька причин завітати до цього населеного пункту. Зокрема, тут найбільший хрест в Україні, діючий орган в діючій реформатській церкві, дивовижно цікава історія, – розказує Адаменко. – Тут же дегустації вина, паленка, краєзнавчий музей та інші цікавинки…».
Ще Адаменко рекомендує відвідати на Закарпатті місцевий кріобанк або, як він його називає, «Сховище судного дня» – племінне господарство, в якому з 70-х років минулого століття зберігається біоматеріал карпатської бурої корови. Тут навіть проводять демонстрації впливу рідкого азоту на фізичні та біологічні речі.
Багатьох може зацікавити й туристичний шлях дерев’яними церквами Закарпаття. Аби переконатися в їхній унікальності, можна заглянути до ще одного оригінального проєкту, розробленого нещодавно Агентством регіонального розвитку «Закарпаття» – Фотобанку «Дерев’яні церкви Закарпаття». Побачите їх на фото, і точно забажаєте наживо відчути їхню неймовірну атмосферу.
Одним словом, Закарпаття готове приймати туристів. Головне при цьому, як наголошують чиновники, дотримуватися карантинних вимог, аби після туристичного сезону регіон знову не опинився в «червоній» зоні.
Наталія Петерварі
Детальніше читайте на УНІАН
