Нагадаємо, учора, 30 вересня, в Україні відзначають День усиновлення, і з цієї нагоди начальниця служби у справах дітей Закарпатської ОДА Світлана Якімеліна розповіла про ситуацію в області під час брифінгу.
Нагадаємо, С. Якімеліна відзначила, що з кожним роком у Закарпатті зменшується кількість дітей, які підлягають усиновленню. За 9 місяців цього року усиновлено 41 дитину. Наразі на обліку 45 кандидатів на усиновлення, з них 37 – пари, решта – одинокі громадяни, які хочуть усиновити малюка.
С. Якімеліна також розповіла під час брифінгу про таку тимчасову форму виховання, як патронат.
«Патронат – це послуга, за якої дитину беруть у родину на кілька місяців, а не передають до інтернатного закладу, – розповіла начальниця Служби. – Якщо дитина осиротіла чи її батьки захворіли (не можуть на якийсь період виконувати свої обов’язки, наприклад, їх госпіталізували – їм надається довідка з ЛФК), то щоб дітей не віддавати в інституцію, притулок (Батьово), не відривати дитину з сім’ї, школи, інших родичів, її рекомендується передати в патронатну родину. Там вона може перебувати від 3 до 6 місяців – на той час, поки не владнаються проблеми в родині чи не буде вирішено долю дитини, надано їй певний статус».
Патронатний вихователь може брати під патронат дітей, які без нагляду чи з родини, яка в складних життєвих обставинах, і отримувати за це кошти від держави.
«Наразі, за умови децентралізації, велика відповідальність лягає на місцеві громади, які повинні знайти такі родини, які би готові брати під патронат діток і при цьому відповідали вимогам законодавства (не мали судимостей, були умови для перебування дитини тощо). За цю послугу патронатні сім’ї отримують заробітну плату (2 прожиткові мінімуми на дитину, якщо дитина з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму, і ще певну суму отримує родина – 5 прожиткових мінімумів). Патронатна сім’я може взяти дітей з однієї сім’ї, а не з різних», – уточнила С. Якімеліна.
За її словами, є велика різниця. Куди потрапить дитина, що опинилася в складних життєвих обставинах – в чуже середовище, інший заклад, школу чи залишиться в рідному населеному пункті, так, тимчасово – в іншій родині, але ходитиме й надалі в рідну школу, її зможуть відвідувати і спілкуватися інші родичі тощо, вона перебуватиме хорошій, навченій сім’ї. А в цей час соціальні працівники повинні «підтягнути» ситуацію в справжній родині, якщо це реально, чи дитина повернеться до батьків, які одужали, і так далі. Як тільки дитина вибуває з патронатної родини, фінансування на неї до такої сім’ї більше не надходить.
Наразі, за словами С. Якімеліної, інформацію про такі можливості, й найперше про патронатні родини, слід довести до всіх ОТГ, громад, чим у Службі теж займаються. «Наразі патронатних сімей в Закарпатті немає, тому ми проводимо роз’яснювальну роботу для різних організацій, ОТГ, щоб запроваджувати таку послугу в області», – уточнила С. Якімеліна.
