У період розповсюдження коронавірусної інфекції особливої значущості для всіх нас набула тема підтримки вітчизняного виробництва. Всесвітня пандемія добряче відобразилася і на економіці, за останні кілька тижнів світ побачили кілька матеріалів, в яких закарпатські виробники, господарства, які спеціалізуються на вирощуванні овочів, скаржаться, що у зв’язку із запровадження протиепідеміологічних заходів, в першу через закриття ринків, збут сільськогосподарської продукції став просто не можливим, що призвело до загрози виживання багатьох жителів нашій області.
В останні кілька років намагаюся купляти продукти, виготовлені на Закарпатті. Перше, на що хочу звернути увагу, – це те, що вибір продуктів досить широкий, а їх якість відповідає уявленням. Купую «вітчизняну» продукцію не тому, що хочу бути серед тих, хто дотримуються трендів, як це роблять у західних країнах світу, а тому, що хочу підтримати місцевих виробників. В Європі першочерговою позицією покупки продуктів харчування місцевих виробників є зменшення забрудненості навколишнього середовища, адже завдяки тому, що продукцію не потрібно розвити у різні куточки країни, мінімізують викиди небезпечних речовин у повітря. Однак якщо говорити про продукти харчування, виготовлені, вирощені на території Закарпаття, відмічаються деякі казуси. Наприклад, кілограм яблук, які вродили в нашій області, коштують скільки ж, як ті, що завезені з південних країн, а то й в деяких випадках навіть і більше, чи ціни на «вітчизняні» фрукти майже ідентична тим, які встановлюються на екзотичні фрукти (банани, лимони, апельсини, авокадо тощо). На цінову політику мають вплив перекупці, котрі в окремих випадках отримують більшу фінансову вигоду, як самі виробники. Загальновідомо, що економічна вигода буде притаманна лише великим підприємствам, а малі та фермерські господарства ніколи не зможуть продавати свої товари за цінами, встановленими великих мультибрендових магазинів, адже в такому випадку їхній бізнес доведеться закрити, а отримані на батьківщині досвід та знання примножуватимуть на одному з сільськогосподарських ферм Чехії. В Україна панує плачевна ситуація у зв’язку з відсутністю державної підтримки господарств.
Та у скрутному фінансовому положенні опинилися не лише виробники, а й покупці. Гадаю, не розкрию секрет, якщо скажу, що переважна більшість людей в першу чергу дивляться на ціну товару, а не на країну виробника. В теперішній складний час, коли увесь світ бореться з коронавірусом та коли продукти першої необхідності подорожчали, тема цінової політики набула нечуваної актуальності. Якщо бути пильними та знати деякі хитрощі, то можна суттєво зекономити.
Ami az árrés ellenére mégis a hazai termék mellett szól, az a minőség és a frissesség. Ami a termelői piactól néhány pár kilométerre termett, azt nem kell szállítani, tárolni, vagyis sokkal frissebb, és a minősége is jobb. Vásárlásainkkal hozzá tudunk járulni egy fenntarthatóbb kárpátaljai kisvállalkozói rendszer megteremtéséhez. Magyarországon ez motiválta a mostanság életre hívott „Vedd a hazait! Védd a hazait” mozgalmat. Bár nem olcsó a hazai, de drága pénzt fizetünk azzal, ha külföldit vásárolunk.
Незважаючи на різницю у ціні між вітчизняною продукцію та закордонною, вітчизняні продукти кращі завдяки своїй якості та свіжості. Продукти, виготовлені всього у кілька кілометрів від продовольчих ринків, не потрібно перевозити, зберігати, тобто за свіжістю та якістю ці товари багато кращі за імпортних. А ми можемо взяти приклад з учасників руху «Купуй вітчизняне! Захищай вітчизняне», започаткованої в Угорщини, та своїми покупками підтримати малих підприємців Закарпаття.
Джерело: KISZó/Шандор Сабов
