Можливість чотириденного робочого тижня привертає велику увагу в усьому світі, тому і в Угорщині все більше компаній, працівників та керівників вивчають питання, чи дійсно менше робочих днів може бути запорукою більш ефективної та збалансованої роботи, чи це лише перспективна, але важко реалізована утопія. Згідно з аналізом WHC Group, хоча багато міжнародних прикладів дають обнадійливу картину, для успішного впровадження в Угорщині необхідний свідомий підхід, який буде відрізнятися в залежності від сектора.
Життєздатність моделі чотириденного робочого тижня підтвердили численні міжнародні експериментальні програми, зокрема у Великій Британії, Німеччині, Японії та США. Більшість цих програм продемонстрували очевидне поліпшення добробуту працівників, зниження рівня стресу та запобігання вигоранню. Покращився баланс між роботою та особистим життям, а також у багатьох випадках, наприклад,
у тесті Microsoft в Японії, було зафіксовано 40-відсоткове підвищення ефективності при збереженні продуктивності.
Крім того, ця модель має такі екологічні переваги, як зменшення споживання енергії, менше доїздів на роботу та менше використання офісних приміщень.
Однак, на думку експертів WHC Group, чотириденний робочий тиждень не може бути безперешкодно впроваджений у всіх галузях. У випадку служб обслуговування клієнтів, охорони здоров’я, освіти або сільського господарства може виникнути складність із забезпеченням постійної доступності, реорганізацією робочих процесів або надмірним навантаженням. Крім того, може виникнути проблема, якщо не всі підрозділи компанії можуть працювати на однакових умовах, оскільки це може порушити питання рівності.
«Чотириденний робочий тиждень — це не лише питання організації праці, оскільки він може мати глибокі соціальні та економічні наслідки. На нашу думку, ключ до успішного впровадження — це гнучкість, прозора комунікація та врахування особливостей конкретного сектору. Не всі посади можуть працювати однаково, але там, де це можливо, можна досягти реального прогресу в балансі між роботою та особистим життям і задоволеності працівників», — сказав Акош Маргітіч, керівник кооперативного сервісного підрозділу WHC (WHC Family, Senior, Student).
Водночас чотириденний робочий тиждень вимагає нового підходу не тільки від роботодавців, але й від працівників, яким доведеться пристосовуватися, а в процесі цього перерозподіл зустрічей, термінів і робочого навантаження може стати для них викликом. Крім того, багато хто побоюється зниження заробітної плати, хоча в більшості експериментів оплата праці залишилася незмінною. Водночас важливо зазначити, що модель працює добре лише в тому випадку, якщо працівники мають високий рівень самостійності, а культура роботодавця також сприяє ефективній та відповідальній роботі. Цей критерій ще не обов’язково виконується у значній частині вітчизняних малих і середніх підприємств.
На думку експертів, більшість угорців відкриті до чотириденного робочого тижня, але важливо, на яких умовах. Згідно з останнім опитуванням WHC Group та Oeconomus Gazdaságkutató Alapítvány, якщо кількість робочих годин на тиждень зменшиться, але зарплата залишиться незмінною, 63% населення одразу підтримає цю ідею. Однак, якщо 40 годин на тиждень доведеться відпрацювати за чотири довші дні за незмінною зарплатою, підтримка знизиться до 44%. Дослідження також показало, що чоловіки (48%) дещо краще сприймають скорочення робочого часу, ніж жінки (41%).
На думку WHC Group, для успішного запуску чотириденного робочого тижня не потрібна магія, а лише три речі: поступове впровадження, відкрита комунікація між сторонами та гнучка організація праці. Хоча ця зміна не є універсальною, за умови належної підготовки та пілотних програм вона може принести відчутні результати в багатьох вітчизняних компаніях.
