№ 1. Берегово – закарпатська столиця вина
Насамперед, Берегово відоме на всю Україну своїм фестивалем вина та виноробства, який відбувався щороку на початку весни на центральній площі Кошута. Безперечно, це містечко і досі претендує на статус виноробної столиці всього Заходу України.
Виноградник Мала Гора. Фото: Шато Чизай
Однак повномасштабне вторгнення внесло свої корективи — з 2022 року всі масштабні розважальні фестивалі в Україні поставили “на паузу”, що цілком зрозуміло і доречно.
Утім виноробство залишається однією з основних родзинок регіону. Свою роботу продовжують приватні винороби як у Берегові, так і в навколишніх селах. Найвідомішим та найбільшим виноробним підприємством краю є “Шато Чизай” (Chateau Chizay), чиї вина можна знайти по всій Україні та за кордоном.
На базі виноробного комплексу “Шато Чизай” своє авторське вино “Країна мрій” почав виготовляти відомий український музикант та виконавець Олег Скрипка. Його вино виготовляється з винограду, який зростає на теплих вулканічних пагорбах на Малій Горі поблизу Берегова. Нині артист, який став виноробом, пропонує три види вина під брендом “Країна мрій” — Трамінер, Розе Піно Нуар та сухе червоне Піно Нуар.
Олег Скрипка на виноградних плантаціях Малої Гори. Фото: Сергій Гудак
Відомий український тенісист, а з 2022 року — український військовий Сергій Стаховський також виготовляє на Закарпатті вино. Серйозно зацікавившись культурою споживання вина, він взяв в оренду 22,5 га виноградників на Берегівщині й відкрив власне виробництво за французькою технологією. А віднедавна вина Стаховського з’явилися у винній карті українського ресторану “Татарбунар” у Лондоні.
Сергій Стаховський. Фото: Карл Смутко
Тож, якщо відвідаєте Берегово, обов’язково придбайте у подарунок для друзів пляшку вина. І не обов’язково фірмового. Цілком пристойні вина пропонують місцеві приватні винороби, які об’єдналися у винний лицарський орден святого Венцела, аби зберігати старовинні традиції та слідкувати за якістю продукції.
2. Винні підвали та погреби
Утім з дегустаційними залами у самому Берегові досі складна ситуація. Їх всього декілька. Один з них — це “Старий підвал” на вулиці Виноградній. Вина там завжди відмінної якості. Поруч знаходиться винарня Nota bene (власник Ласло Нодь), яка пропонує переважно білі та червоні сухі вина — Шардоне, Мускат, Мюллер Тургау, Цвайгельт та інші.
Дегустаційний підвал Nota bene. Фото: Facebook-сторінка Nota bene
Але у навколишніх селах виноробів та підвалів — достатньо. До речі, існує цікава легенда, що перші підвали для зберігання вина вирубали у білих туфових породах полонені турки 400 років тому. Найбільше їх у селах Мужієво, Бене, Великі Береги, Кідьош, які знаходяться за 5-15 км від міста Берегово.
Також колективні дегустації проводять на виноробні “Шато Чизай” (8 сортів вина) та у ресторані “Жайворонок”, де зал-пивниця розрахований на 50 місць. На жаль, закарпатська “столиця виноробства” досі не має жодної крамниці, в якій можна було б придбати локальні вина. За виключенням фірмових магазинів вже згаданого підприємства “Чизай”.
І цьому є пояснення. Дистрибуція вина здійснювалася насамперед на популярних фестивалях вина, які з успіхом проводилися також в Мукачеві, Ужгороді, Виноградові. Саме там можна було особисто познайомитися практично з усіма виноробами Закарпаття, скуштувати на смак їхню п’янку ароматну продукцію та купити її з запасом. Тож залишається лише сподіватися, що ця гарна традиція незабаром відродиться.
№ 3 Термальні басейни для відпочинку та оздоровлення
Берегово та Берегівщина відомі своїми гарячими термальними басейнами та курортами, які функціонують цілий рік, без вихідних.
За висновками вчених, в Україні родовища термальної води розташовані лише на Закарпатті та Криму. Проте найбільша кількість свердловин термальних вод, які використовуються для лікування та оздоровлення, знаходяться саме на Закарпатті. Ще в 1960-х роках при проведенні геологорозвідувальних робіт у Берегові та поблизу Мукачева виявили джерела геотермальної води.
Цікаво, що станом на 2003 рік у Закарпатському артезіанському басейні всього було розвідано 29 родовищ та окремих свердловин термальних вод. 11 з них мають температуру води від 35 градусів Цельсія і вище. Кожне з родовищ має різний компонентний хімічний склад, а отже — відмінні лікувальні властивості. Всього в Закарпатській області налічується 80 свердловин термальних мінеральних вод, з них 40 розташовані саме у Берегівській курортно-рекреаційній зоні.
Туристично-оздоровчий центр “Жайворонок”. Фото: Facebook-сторінка “Жайворонка”
У самому Берегові функціонують два термальні комплекси — відкриті басейни на базі спортивного комплексу “Закарпаття” та туристично-оздоровчого центру “Жайворонок”.
Слід зазначити, що для учасників бойових дій (з 2014 року) та членів сім’ї загиблого воїна у “Жайворонку” запроваджена 50% знижка, а у спорткомплексі “Закарпаття” вхід до басейнів безплатний.
№4. Храми та архітектурні пам’ятки Берегова
Угорський інститут
На площі Кошута у Берегові знаходиться одна з найгарніших пам’яток архітектури Закарпаття – будівля колишнього Палацу правосуддя (1909 р.), королівського суду комітату Берег, який за стилем побудови трохи схожий на Лувр.
Закарпатський угорський інститут. Фото: Facebook-сторінка Інституту.
З 1944 до 1971 року в будинку розміщалися військові казарми, а до 2001 року – “Завод точної механіки”. Сьогодні в цих стінах навчаються студенти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці II., навчання відбувається угорською та українською мовою.
Слід зазначити, що у 2022 році, з початком повномасштабної війни, гуртожиток інституту прийняв не один десяток сімей викладачів-переселенців з різних куточків України, які потребували допомоги. Відвідування будівлі самого навчального закладу для екскурсії можливе лише за попереднім домовленням з адміністрацією.
“Золота пава”
Одним з найрозкішніших будинків в Берегові колись було Панське казино (нині ресторанний комплекс “Золота пава”).
Святкове відкриття оновленого казино відбулося 6 липня 1913 року. Будівля поєднала у собі елементи модерну й артнуво, з ошатним екстер’єром та розкішним інтер’єром. Тут проходили обласні бали, засідали представники еліти та громадські культурні організації.
Ресторанний комплекс “Золота пава”. Фото: Facebook-сторінка закладу
Сьогодні в старовинній будівлі на березі річки-каналу Верке розмістився один з найкращих ресторанів міста, а також готель.
Римо-католицький костел
Духовним центром Берегова з давніх часів є римо-католицький костел Воздвиження Чесного Хреста на площі Ференца Ракоці II.
Костел Воздвиження Чесного Хреста. Фото: Kozepkori Templomok Utja
За легендою, на місці, де зараз стоїть костел, пастух Сас знайшов скарб в схованці, розритій биками, що билися між собою. За такий щедрий дар він побудував тут храм, а навколо нього згодом розрослося місто.
Будівництво церкви, скоріш за все, було розпочато ще в XI столітті, на одному з каменів над північною аркою висічена дата – 1100 рік. 1 листопада 1846 року храм освячений єпископом Яношем Гамором і названий собором Воздвиження Чесного Хреста. Поважний вік костелу, його неповторна архітектура та інтер`єр викликають особливий інтерес гостей міста.
Римо-католицький костьол
Будинки-близнюки
У містечку представлені всі поширені в колишній Австро-Угорщині архітектурні стилі – від романського до сецесії. Найбільш яскравими представниками останнього стали будинки-близнюки – палаци Мейгеша і Кубовича.
Будинки-близнюки
Побудовані на початку минулого століття на перехресті вулиць Тіноді і Сечені, схожі один на одного будинки стали справжньою окрасою Берегова. Їх неможливо не помітити. Ці будинки належали двом жителям міста – адвокату Гейзі Кубовичу та головному архітектору міста Шамуелю Мейгешу. Попри недоглянутий стан, палац Кубовича має велику цінність – багатьом його елементам вже понад 100 років. А ось ремонт і перебудова палацу Мейгеша змінили його до невпізнання – в ході реконструкції були втрачені всі декоративні елементи сецесії, а будівлю тепер відносять до стилю модерн. У радянські роки в обох будинках були розташовані комунальні квартири.
Серед інших цікавих пам’яток архітектури Берегова – колишня будівля управління Березького комітату. Тепер тут розміщено Берегівський медичний коледж. Цей будинок – надзвичайно цікава споруда з простим, але гарним фасадом.
У центрі площі Кошута розташована реформатська церква, яку почали споруджувати в 1775 році, а у 1897 році провели реконструкцію дзвіниці. В 1918 році церква згоріла і лише у 1922 році її вдалося відбудувати.
Кілька років тому у Берегові відчинилися двері греко-католицького центру ім. Елемира Ортутая, названого на честь берегівського священника, в’язня сталінських таборів. Тут розміщено колегіум-гуртожиток та власне громадський центр, купол якого прикрашає триметровий хрест. Освячення його відбулося 13 грудня 2021 року.
Палац графа Бетлена
Це, мабуть, найдавніша будівля Берегова, що збереглася. Так званий “Графський Двір” – палац князя Габора Бетлена, який в 1620-1621 роках був королем Угорщини. Побудована резиденція на місці монастиря домініканського ордену. У 1573 році монастир був зруйнований реформаторами, на його місці у 1629 році споруджена літня резиденція князя. На фасаді будівлі зберігся напис “BETHLEN, 1629”.
Палац Бетлена. Фото Володимира Федишина
Палац відноситься до оборонного замкового стилю. Будинок та дві господарські будівлі, стайня і каретна з зерносховищем, утворюють напівзамкнутий прямокутний двір. Особливий інтерес представляють підвали в готичному стилі, що збереглися ще з часів монастиря.
У повоєнний період тут була розташована школа механізаторів, згодом професійно-технічне училище. 30 березня 2002 року в історичній будівлі завдяки ентузіазму Івана Шепи було відкрито краєзнавчий Музей Берегівщини. Велика колекція експонатів знайомила з історією Берегова з найдавніших часів і до сьогодення. Однак з 2022 року музей не працює.
Натомість на території “Графського двору” розмістився Берегівський громадський та волонтерський центр “Кожен може допомогти”. Тут збирається гуманітарна допомога для військових, проводять лекції та заняття для вимушених переселенців, дітей, відбуваються благодійні акції та концерти.
Утім сама 400-річна будівля потребує термінового ремонту.
№5. Пам’ятники та меморіали
У Берегові споруджено чимало пам’ятників відомим історичним постатям, серед них поет Шандор Петефі, король Угорщини Іштван І Святий, ватажок повстанців-куруців Томаш Есе, лікар та винороб Бертолон Ліннер тощо.
У 2019 році відбулося відкриття оновленого парку “Будапешт”. Реконструкція парку відбулася коштом угорського фонду Габора Бетлена, а проектні роботи замовляла Берегівська міська рада. Згодом встановили та урочисто відкрили бронзову статую князя Ференца Ракоці ІІ. Автор скульптури — Лайош Дьорфі. Нині тут проводяться урочистості за участі угорської громади міста.
Пам’ятник Ференца Ракоці II. Фото: Facebook-сторінка мера Берегова Золтана Бабяка
У 2016 році у сквері біля школи №5 у Берегові урочисто відкрито пам’ятник великому Кобзарю. Бронзова фігура постала в місті Берегові завдяки фінансуванню уряду Угорщини, скульптор пам’ятника – Василь Олашин.
Пам’ятник Тарасу Шевченку. Фото: Facebook-сторінка мера Берегова Золтана Бабяка
У 2018 році у Берегові відкрили скульптуру відомої співачки угорської оперети зі світовим ім’ям — Шарі Федак, яка народилась у Берегові (тоді Берегсасі). Таку ініціативу на себе взяв Берегівський драматичний театр. Не випадково було обрано і місце, адже вікна театру дивляться тепер прямо на скульптуру. Автор бронзового пам’ятника Михайло Колодко, автор ужгородських міні-скульптурок.
Скульптура Шарі Федак. Фото: Facebook-сторінка мера Берегова Золтана Бабяка
До речі, відомий на весь світ Закарпатський угорський драматичний театр розмістився у приміщенні колишнього готелю “Орослан” (“Лев”), де проїздом через містечко зупинявся відомий угорський поет-революціонер Шандор Петефі.
Всі вистави тут відбуваються на угорській мові, однак не заважає насолодитися грою акторів. Серед репертуару – твори Шекспіра, Беккета та угорських драматургів у сучасній інтерпретації.
З 2022 року у театрі також відбулися деякі зміни, адже частина трупи нині мешкає та працює в Угорщині. Натомість вистави відбуваються. А у приміщенні театру тривалий час мешкали актори та їхні родини з інших регіонів України, які постраждали від російської агресії.
Вистава Закарпатського угорського драматичного театру. Фото KMMDS
У 2023 році у Берегове відкрили першу на Закарпатті стелу Небесній Сотні та реконструйований обеліск загиблим героям АТО і російсько-української війни, котрі полягли в боротьбі за свободу та незалежність нашої країни. В урочистому відкритті прийняв участь уродженець міста Берегове, Герой України, полковник Збройних Сил України Вадим Сухаревський. Зараз полковник є командувачем Сил безпілотних систем ЗСУ.
Меморіал “Небесна сотня” в Берегові. Фото: Facebook-сторінка мера Берегова Золтана Бабяка
№6. Кам’яний горбатий міст через Верке
Берегівський “горбатий” міст над каналом Верке — один із найстаріших рукотворних об’єктів краю. Цей міст через канал Верке у центрі Берегова по праву вважається окрасою міста. Саме через нього з давніх-давен пролягають три основні торгівельні шляхи: до Мукачева, Виноградова та угорського Вашарошнаменя.
Відомо, що у 1850 році міський голова Берегсасу Андришич уклав письмову угоду з майстром Яношем Петрушкою, котрий і побудував новий міст довжиною 43 метри всього за 3 роки (1850-1853).
Споруджений у готичному стилі, міст у Берегові вважається унікальним – на відміну від інших він має „горбатий” вигляд – в Україні таких споруд одиниці, і навіть в Європі вони зустрічаються не надто часто.
Канал Верке
Щодо самого каналу, який має статус єдиної водної артерії у Берегові, то у 2022 році тут почалася масштабна реконструкція та розчистка. Як повідомило Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса, основною метою виконання цих заходів є перспектива обводнення українсько-угорських прикордонних територій Берегівської осушної системи.
Берегівська меліоративна система створювалась в період 1888-1892 роках, як єдина система на нинішніх територіях України та Угорщини. На сьогодні практично всі елементи системи морально та фізично застарілі, канали значно замулені та зарослі. Саме тому уряд Угорщини надав суттєву допомогу для втілення проєкту реконструкції цієї водної артерії.
Берегово залишається унікальною родзинкою не лише Закарпаття, а й всієї України. Сподіваємося, у вашому серці це місто теж залишить теплі, як закарпатська земля, спогади.
Аліна Шевчук, Varosh
