Днями в Ужгороді презентували видання «Мозаїчні кубики з минулого Закарпаття». Том «Записки краєзнавця» (пам’яті Яноша Вараді-Штернберга) виданий в Ужгородському Центрі гунгарології, який вшановує пам’ять легендарної постаті закарпатської угорської історії Яноша Вараді-Штернберга. Видання є гідною реконструкцією колись втраченого доробку доктора. Упорядник книги – Ласло Зубанич.
Ця історія могла б бути навіть науковим кримінальним романом, адже, як розповів доктор Ласло Зубанчи, зберігач рукопису, наприкінці 1980-х років професор Янош Вараді-Штернберг уклав дослідницький том, який мав бути опублікований видавництвом Gondolat Publishing, але рукопис був втрачений у бурхливі роки зміни режиму. Місцезнаходження рукопису було забуте на десятиліття. У 1992 році на похороні Яноша Вараді-Штернберга історик літератури Лайош М. Такач «пообіцяв», що зробить усе можливе для того, щоб третя збірка досліджень професора, укладена в 1987-88 роках і призначена для публікації в Угорщині, була опублікована, але цього не сталося. Видавництво припинило своє існування, а редактор, якому було доручено піклуватися про рукопис, помер.
Серед спадщини є документ від 1627 року.
Місцезнаходження рукопису було забуте на десятиліття. Залишився лише зміст, який члени родини професора передали історику у великій коробці, в якій також знаходилося кілька інших цінних речей: друкарська машинка професора, рукописи, картина, невелика скульптура, створена Анною Горват, та багато інших письмових спадщин, завдяки яким «втрачена книга» могла б відродитися.
– Коли ми готувалися до 65-ї річниці заснування кафедри угорської філології та 35-ї річниці відкриття Центру гунгарології, виявилося, що 100-річчя з дня народження Яноша Вараді-Штернберга припадатиме на 10 січня 2024 року. У зв’язку з річницею я запропонував встановити табличку на його честь на стіні його колишнього робочого місця – Гунгарологічного центру, – згадав доктор Ласло Зубанич. – Пропозиція викликала досить неоднозначну реакцію, саме тому мармурову дошку, створену Закарпатським угорським культурним інститутом, було відкрито не в рамках запланованих ювілейних святкувань, а з нагоди Дня угорської науки, 7 листопада 2023 року. Неоціненний внесок в організацію заходу зробив історик Янош Мешко (який також був учнем Яноша Вараді-Штернберга), завдяки якому приїхали й члени родини професора.
На відкритті дошки були присутні невістка Яноша Вараді-Штернберга Анна Гріцан та його онук Алекс Штернберг, які прибули на захід не з порожніми руками: більша коробка містила деякі документи історика, але для відкриття виставки в Гунгарологічному центрі ми отримали його друкарську машинку, його портрет роботи художника Ференца Семана (Ечі) та невелику скульптуру роботи скульптора Анни Горват. Серед документів у коробці був двосторінковий друкований текст – зміст.
Ці файли не були відомі нікому майже три десятиліття. Ми не знали, що приховує спадщина – ми лише підозрювали, що з огляду на точність Яноша Вараді-Штернберга ключові фрагменти можуть бути десь заховані. Здогадка справдилася. Повний обсяг досліджень було реконструйовано з надрукованих, вичитаних, відредагованих матеріалів, газетних вирізок та рукописних нотаток.
Книга, яку зрештою видали видавництво «Інтермікс» та Закарпатський угорський культурний інститут, – це справжня подорож у часі. Більшість досліджень, написаних між 1958 і 1990 роками, були опубліковані в тій чи іншій формі (особливо в Kárpáti Igaz Szó), але, окрім цього, більшість із них є новими/невідомими пересічному читачеві та розкривають частини історії Закарпаття, які досі залишалися прихованими від читачів. Особливістю цього тому є те, що його твори вільні від політичних шаблонів сучасної історіографії, натомість дослідження керується фактичністю, архівною точністю та особистою пристрастю.
Ми можемо читати на такі теми, як:
Облога замку Мункач за щоденником Жигмонда Добая.
Облога Ужгородського замку (1703–1704)
Перший літературний твір і автор «Війни Ракоці за незалежність»
1848 рік та меморіали Петефі
Русинський член Угорської асоціації вчених – життя та діяльність Василя Духновича
Невідомий пост Ференца Мора
На презентації книги Дьордь Дупка, директор KMMI, розповів про те, як він став істориком за заохоченням свого професора. За його словами, Вараді-Штернберг був не лише педагогом, а й справжнім духовним наставником, який створив спільноту, що плекала таланти. Під його керівництвом здобували освіту такі студенти, як Кальман Шоуш, Барнабаш Кейс, Дьєрдь Чатарі та багато інших, які сьогодні є визначальними постатями в науковому житті Закарпаття.
Ріта Шімон,
Kárpáti Igaz Szó
