Минулого тижня шпигунський скандал ударив по і без того неспокійних угорсько-українських взаєминах. Окрім взаємних арештів, відбувалися також висилання дипломатів, а запланована на початок тижня угорсько-українська дипломатична зустріч, на якій мали б обговорити права угорської меншини на Закарпатті, зірвалася.
Що і як відбувалося – розповідаємо в цій статті.
Звинувачення у шпигунстві в Україні
Згідно з повідомленням Служби безпеки України (СБУ), організація викрила угорську мережу військової розвідки, яка шпигувала проти України. У семихвилинному відео, опублікованому 9 травня, де детально описується справа, пояснюється, що завданням двоособової агентурної мережі Закарпаття було збирати інформацію, пов’язану з військовою безпекою регіону, складати карту оборонної системи регіону та вивчати соціально-політичні погляди місцевого населення. Згідно з інформацією, ймовірними агентами керував офіцер угорської військової розвідки. Один із агентів — 40-річний колишній солдат з Берегівщини, якого завербували у 2021 році, але «активували» лише у вересні 2024 року.
За даними української спецслужби, завданням агента було зібрати інформацію про те, як місцеве цивільне населення відреагує на можливе прибуття угорського миротворчого контингенту, яку зброю можна придбати на чорному ринку, яке становище угорського населення в регіоні, а також отримати детальні дані про розташування українських сил оборони та позиції систем ППО С-300.
СБУ також опублікувала скріншоти того, що, за її словами, було інструкціями, наданими агентам, по суті, серією запитань про те, що їм потрібно було з’ясувати. Цікаво, що текстові повідомлення, надіслані через програми обміну повідомленнями, містять багато орфографічних помилок, помилок у друку та вживання великих літер.
Також було представлено запис із прихованої камери, який показує, що чоловік, підозрюваний у шпигунстві, також відвідав Угорщину, щоб доповідати своєму керівнику. Щоб перетнути кордон, він отримала сертифікат на право доглядати за своїм хворим батьком, який потребує лікування за кордоном. За даними СБУ, його завданням також було завербувати щонайменше ще двох осіб, щоб військова розвідка могла збирати інформацію про ситуацію в районах, близьких до фронту, та на самому фронті.
Інша заарештована особа — колишня військовослужбовиця Сил України, про яку відомо лише те, що вона жінка та була звільнена зі служби у 2025 році. Її завданням було отримати інформацію про авіаційний та вертолітний парк Закарпаття, а також про системи оборони його колишньої військової частини.
СБУ провела обшук за місцем проживання підозрюваних, де вилучила телефони, придатні для зашифрованого зв’язку, та інші речові докази. Підсудних звинувачують у державній зраді у воєнний час, що може призвести до довічного ув’язнення та конфіскації майна. Київський суд обрав для підозрюваних тримання під вартою на 60 днів без можливості внесення застави.
Дипломатичні взаємні взаємини
Угорський уряд назвав українські дії пропагандою, заперечуючи, що проводив шпигунську діяльність у країні. Міністр закордонних справ і торгівлі Петер Сіярто заявив на прес-конференції в Будапешті невдовзі після оголошення:
«На жаль, останні три роки довели, що війна в Україні частково є пропагандистською війною».
Отже, поряд із фізичною війною у повітряному просторі та фізичними зіткненнями на передовій, ведеться пропагандистська війна, заявив голова угорського МЗС. Він додав, що очевидно, що в Україні часто використовується антиугорська пропаганда, яка в багатьох випадках виявилася безпідставною.
Щодо інциденту, Петер Сійярто попросив усіх «…бути обережними з усіма подібними новинами, що з’являються в українській пропаганді. Тільки після того, як ми отримаємо будь-які подробиці чи офіційну інформацію, ми зможемо з цим розібратися, а до того часу це слід класифікувати як пропаганду, до якої слід ставитися з обережністю», – заявив міністр.
Того ж дня Сіярто оголосив, що угорська влада заарештувала та вислала з країни двох українських шпигунів, які діяли під дипломатичним прикриттям і працювали в посольстві в Будапешті. Одного з них було захоплено в Будапешті Контртерористичним центром (TEK) під час спецоперації.
Реагуючи на крок Угорщини, міністр закордонних справ України Андрій Сібіга заявив, що вони в дусі взаємності діяли аналогічно та вислали двох угорських дипломатів.
«Двоє угорських дипломатів повинні покинути Україну протягом 48 годин», – повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга на своїй сторінці в соціальних мережах.
Угорсько-українські переговори скасовано
Власне через ці події парламентський державний секретар Міністерства закордонних справ і торгівлі Левенте Модьор скасував заплановану на понеділок угорсько-українську експертну зустріч щодо врегулювання прав угорської меншини на Закарпатті. Як він заявив, він оцінив, що події останніх днів в угорсько-українських відносинах не дозволяють вести добросовісні, конструктивні переговори.
У своєму дописі у Facebook у неділю Левенте Модьор нагадав, що 29 квітня він провів зустріч із віце-прем’єр-міністром України Ольгою Стефанишиною в Будапешті з метою надати нового поштовху двосторонній серії переговорів, спрямованих на вирішення питання прав угорської меншини на Закарпатті використовувати рідну мову, які зайшли в глухий кут у попередні місяці.
Під час зустрічі, яка пройшла у добрій тональності, вони домовилися продовжити роботу на експертному рівні в Ужгороді 12 травня, нагадав він.
Модьор додав, що скасував зустріч у понеділок у суботу ввечері, оскільки вважав, що події останніх днів в угорсько-українських відносинах не дозволяють вести добросовісні, конструктивні переговори з такої важливої та делікатної теми, як права меншин.
«Зі свого боку, ми залишаємося готовими до діалогу», – підсумував Левенте Мадяр у своєму дописі.
На прес-конференції в понеділок міністр закордонних справ і торгівлі Петер Сіярто наголосив, що вони хотіли б продовжити переговори з українцями щодо питання угорців на Закарпатті, але антиугорська політика в Україні не залежить від цієї однієї події, оскільки переговори з Києвом тривають вже десять років.
