9 квітня 2025 року у конференц-залі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т Легоцького відбулася урочиста презентація визначної писемної пам’ятки „Gesta Hungarorum” – Оповідь Анонімуса про прихід угорців у Паннонію, видану Всеукраїнським державним видавництвом «Карпати» в Ужгороді 2024 року.
“Символічно, що презентація відбулася саме в нашому музеї, де зберігається одна з оригінальних копій Геста Гунгарорум, датована XVII ст”, – йдеться на сторінці в Фейсбук Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т Легоцького.
Окрім істориків, краєзнавців, митців, інтелігенції міста, масмедіа, на заході були присутні представники Генерального консульства Угорщини в Ужгороді на чолі з Генеральним консулом паном Йожефом Бочкої, співробітники державного видавництва «Карпати» в Ужгороді на чолі з директором Віктором Браславцем.
Насамперед присутніх привітала директорка музею Ольга Шумовська, коротко представивши і надавши слово гостям, причетним до видання книги.
У своєму виступі керівник Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Йожеф Бочкої зазначив, що для нього є великою радістю і честю представити громадськості книгу, видану українською мовою. Видання побачило світ завдяки співпраці видавництва «Карпати» та Генерального консульства. Визначна писемна пам’ятка уже з часу свого першого опублікування понад 250 років тому викликає непідробний дослідницький1 інтерес. Зрештою, і досі не затихають дискусії щодо того, ким же насправді був її невідомий автор, який увійшов в історію під іменем Анонімус.
Директор видавництва «Карпати» Віктор Браславець дуже цікаво і змістовно розповів про саме видання цього твору. Зокрема, він зупинився на структурі та особливостях побудови книги. Основна частина – це переклади з латині.
Перший блок – передмова та переклад ужгородського історика Камілла Найпавера, який він виконав більше 20 років тому.
Другий блок – новий уточнений переклад з науковим коментарем доктора історичних наук, медієвіста, професора Мирослава Волощука з Івано-Франківська, який дає глибокий аналіз тексту «Діянь». Якщо перший вважає, що Ґеста написана нотарем короля Бейли ІІІ в кінці ХІІ ст., то Мирослав Волощук стверджує і аргументує, що автор Ґести був нотарем короля Бейли ІV в період першої третини ХІІІ ст. Далі наведений оригінальний факсимільно відтворений повний текст латиномовної Ґести, люб’язно наданий видавництву
«Карпати» Національною бібліотекою ім. Сечені в Будапешті.
Віктор Браславець наголосив, щоб оцінити історичне значення написаного Аноніном, видавництво звернулося до ужгородського професора Сергія Федаки, котрий оцінив важливість і своєчасність публікації. У даному виданні наведені роздуми знаного історика, медієвіста, написані 20 років тому та у вересні – жовтні 2024 року, серед них зацитуємо наступне: «Є текст – є про що говорити. Говорити конкретно, доказово, опираючись на реальні свідчення. Така розмова попереду».
Старший науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Маріан Токар відзначив співпрацю консульства і видавництва, зазначивши, що сьогодні важливо підтримувати високий рівень культурної дипломатїі, особливо в умовах війни. Відрадно, що тираж буде розповсюджено серед бібліотек навчальних закладів і музеїв та інших культурно-освітніх установ як в області, так і за кордоном. Видання гарно, по сучасному, проілюстроване, а вкладки з оригінальним текстом слугуватимуть для скрупульозного дослідження науковцями, краєзнавцями, мистецтвознавцями.
Михайло Приймич, професор, доктор мистецтвознавства, відзначив важливість видань таких творів, перекладацькі роботи над ними та встановлення історичної справедливості шляхом культурної співпраці.
Наприкінці презентації директорка музею Ольга Шумовська висловила велику подяку працівникам видавництва «Карпати», які самовіддано, творчо працювали над цим складним проєктом. Це і колишній головний редактор Борис Кушнір, технічний редактор Марія Товт, художній редактор, дизайнер Моніка Еней. Щира вдячність Генеральному консульству Угорщини в Ужгороді за постійний інтерес, фінансову підтримку, увагу та допомогу в надані оригінальних історичних матеріалів.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства
