“Дуже часто епілепсія не проявляється класичним епілептичним нападом з втратою свідомості, із судомами тіла, з піною з рота, як зазвичай описують і люди здатні сприймати, що саме це є епілепсією. Інколи це проявляється короткочасним застиганням на кілька секунд, що дуже часто плутають з неуважністю. Інколи якісь посмикування однієї кінцівки, терпкість в одній кінцівці, тому що різні частини головного мозку можуть давати різні за семіологією типи нападів”, — розповіла Мар’яна Прийма.
За словами лікаря-невролога Тараса Студеняка, епілептичні напади можуть починатися з першого дня життя і до останнього дня життя.
“Найчастіше ми маємо два піки захворюваності — це дитячий і старечий вік. Основна ціль — це зупинити хворобу. У першу чергу – це медикаментозне лікування. Мета лікування: перше — це знайти той препарат, на якому у пацієнта не буде нападів, друге м це, щоб у пацієнта не було значних побічних дій. За допомогою медикаментів близько 70% пацієнтів стають вільними від нападів. 30% є нечутливими до терапії, або терапія викликає в них значні побічні дії, які є недопустимі, тому ми їх розглядаємо, як можливих кандидатів на хірургічне лікування”, — зазначає Тарас Студеняк.
Нейрохірург Володимир Смоланка зауважує, що хірургічне втручання потребує кожен 5 пацієнт.
“Бувають випадки, коли ми прооперуємо пацієнта, наприклад, з гіпокампальним склерозом, або з фокальною кортикальною дисплазією в скроневій долі головного мозку, то пацієнта на 2-3 добу можна відпускати додому. Для дітей застосовуємо функціональну гемісферектомію — це набагато складніша операція, яка вимагає набагато триваліший період реабілітації — до 2-3 тижнів перебування у лікарні”, — каже лікар.
За словами Володимира Смоланки, впродовж 2024 року прооперували 75 пацієнтів з епілепсією.
