На Закарпатті стартує проєкт LEAD-UP: Розвиток спроможності для сталого майбутнього та транскордонних партнерств, який реалізується в рамках програми INTERREG NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна та спрямований на підвищення інституційної спроможності місцевих громад для розробки та впровадження інфраструктурних транскордонних проєктів.
Як розповіли під час стартової пресконцеренції в Ужгородському прес-клубі учасники проєкту, ним передбачено інтенсивне навчання для 42 представників 21 громади з України, Словаччини та Угорщини, які отримають знання та навички у сфері транскордонного співробітництва, управління проєктами, підготовки техніко-економічного обґрунтування та розвитку інфраструктурних ініціатив.
У рамках проєкту відбудуться практичні тренінги, консультації, а також здійснюватиметься індивідуальна експертна підтримка у сфері транскордонного проєктного менеджменту.
Від України передбачена участь представників 7 громад Закарпаття. Так само по сім громад буде відібрано для участі в проєкті зі словацької та угорської сторони.
Євген Лукша, голова правління Асоціації проєктних менеджерів “ЯДРО”, Україна, розповів, що на чільному місці цього проекту є навчальна програма, вона розрахована на дев’ять місяців.
«Під час цієї навчальної програми ми плануємо подати учасникам новинки і підходи щодо вдосконалення навичок проектних менеджерів у громадах, вчитимемо використовувати проєктний підхід, але акцент буде на інфраструктурний компонент, – розповів Євген Лукша. – Чому саме так? Бо саме інфраструктурні компоненти передбачають більше елементів проектування, планування і підтвердження транскордонного впливу того проекту, тої ідеї, яка передбачає будівництво чи придбання якогось коштовного обладнання, яке в програмах якраз і становить інфраструктурний компонент».
За словами Є. Лукші, українська система проектування інфраструктури передбачає такі речі, як проектно-кошторисну документацію. Але для того, аби проектна заявка стала якісною і могла бути розглянута і підтримана на рівні донорської програми, більшої ваги набуває такий документ, як техніко-економічне обґрунтування, котре говорить не про те, що буде будуватися і як буде будуватися, а саме про те, навіщо це будується і який очікуваний вплив від цього готового об’єкту відбуватимуться саме в транскордонних відносинах.
«Це питання також пов’язане із таким поняттям як сталість, бо донорська підтримка, кошти, які спрямовуються донором на фінансування конкретного проекту, якраз передбачають не стільки фінансування заходів, бо це лише інструмент для того, аби результати проекту, що довго працювали і приносили користь», – додав Євген.
Андреа Сабоне Цап, яка є директором Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА, Угорщина, розповіла, що її організація була створена 10 років тому. «І якраз основною нашою метою є сприяння транскордонному співробітництву між двома областями в Україні та Угорщині, – розповіла директорка. – Хоча практика європейських об’єднань територіального співробітництва є поширеною в Європі, саме наше об’єднання було унікальним, оскільки ми були першим об’єднанням, яке створила організація з органом влади з Європейського Союзу та із країни, яка не є членом Європейського Союзу. Серед наших засновників Закарпатська обласна рада, обласна рада Саболч-Сатмар-Березької області Угорщини, а також місто Кішварда, Угорщини».
У активі ЄОТС ТИСА наразі 20 успішно реалізованих проектів, серед яких від великих інфраструктурних проектів до менших саме навчального характеру.
За словами пані Андреї, велика проблема полягає в тому, що менші громади двох прикордонних регіонів хочуть бути залучені до проектів, брати в них участь, реалізовувати на розвиток та користь своїх громад.
«Однак, і особливо це стосується менших населених пунктів, менших громад, у них часто не вистачає навчених людей, які здатні написати проект, успішно його впровадити і відзвітувати за нього, що немаловажливо. – зазначила директорка організації. – І тому ми раді, що маємо можливість вибрати сім громад, цільових громад у Сабол-Сатмар-Березькій області, і допомогти їм з консультаційним та навчальним супроводом у розробці файл-проекту».
Любослав Завацький, директор, Центр першого контакту – Міхаловце, Словаччина, зазначив, що багато колег звертались до очолюваної ним організації з тим, щоб знайти в Україні партнерів, контакти, можливості для співпраці:
«Це було підставою для того, щоб почати спільні проєкти з колегами з України. А проекти, в рамках яких працюємо, тривала співпраця призвело до тих висновків, що самоврядування має низьку спроможність для складання заявок та отримання європейської допомоги. Тому ця тема буле оформлена в проект, який ми нині презентуємо. Очікуємо, що й сім словацький громад будуть зацікавлені в розробці проектів. Будемо раді, якщо наші успіхи стануть прикладом для наслідування».
Євген Лукша додав, що загалом цей проект невеликий, всього братимуть участь по сім громад з кожної країни, фінансова частина передбачає 300 тис євро. Він зазначив: «Але наші курси будуть оформлені у вигляді онлайн-курсу і будь-яка громада матиме їх для самостійного опрацювання».
Щодо відбору громад, то для Закарпаття, за словами Є. Лукші, розробили чітку систему критеріїв відбору, адже зрозуміло, що є більш спроможні (за кількістю мешканців, бюджету тощо) і менш спроможні громади. «Тому в Україні будемо відбирати громади з населенням до 40 тис осіб, в якій наявний адміністративний блок (гарантія від громади, що по двоє від громади обов’язково братимуть участь у навчанні» тощо).
Конкурс буде відкритий з понеділка наступного тижня. Вся подача аплікаційного пакету буде відбуватися онлайн. Всі громади отримають інформацію про нові можливості та сам проект.
Наталія Петерварі
