Рвно 80 років тому, 3 лютого 1945 року, в місті Севлюш (нині Виноградів) на Закарпаті пішов у вічність учень і вірний послідовник Міхая Мункачі, один з найвідоміших і найталановитіших художників закарпатської школи живопису.
“Він належить до когорти художників-новаторів, які сміливо ламали закостенілі канони офіційного академізму”, “Художник аналітичної спрямованості, глибокий знавець життя угорських селян, їх побуту, звичаїв, традицій”, – його по-різному охарактеризовуватимуть, творчістю захоплюватимуться, але основне незмінне: Імре Ревес створив цілу низку живописних і графічних композицій, що передають неповторний національний колорит народного буття.
Біографія митця
Імре Ревес (справжнє прізвище — Чебраї) народився 21 січня 1859 року в місті Шаторальяуйхей, Угорщина. Народився 21 січня 1859 р. на північному сході Угорщини – у містечку Шаторальяуйхей. За короткий час родина перебралася до Виноградова, де купили будинок із великим садом. Потяг до малювання виявили в юнака в гімназії Дебрецена, де його першим учителем став художник-педагог Гріпенкерл. Відтак Імре навчався в Сату-Маре (Румунія) у Кароліни Пални, з 1875 по 1877 рік – у Віденській академії мистецтв у Леопольда Мюллера, з 1877 по 1878 рік – в Інституті мистецтв у Будапешті, де вчителем був монументаліст Берталан Секель. Із 1882 по 1884-й митець вдосконалював вміння і навички у студії свого знаменитого земляка Міхая Мункачі в Парижі. І. Ревеса вважають одним із найкращих його учнів.
У 1903 році художника запрошують викладати в Академії мистецтв у Будапешті, а в 1921 році він став керівником творчої бази в Кечкеметі.
З 1921 року І. Ревес жив і працював у Виноградові. Водночас залишався керівником вузівської художницької колонії в Кечкеметі, що діяла під егідою Угорської академії мистецтв. На цій посаді І. Ревес залишався до 1932 р., але після виходу на пенсію продовжував приїжджати до Кечкемета вже як простий учасник пленерів аж до 1939 р.
Володар кількох премій. За картину «Корчма» І. Ревес отримав премію ім. Мункачі у сумі 6 тисяч франків, полотно згодом викупила королева Єлизавета. За свої роботи отримав призові медалі на виставках у Парижі (1889) та Мюнхені (1901).
Як відзначають мистецтвознавці, художник входить до когорти митців-новаторів, які сміливо ламали закостенілі канони офіційного академізму. Він уміло перейняв традиції реалістичного демократичного мистецтва і зберіг їх у роки занепаду буржуазної культури і розповсюдження формалізму.
І. Ревес – митець аналітичної спрямованості, глибокий знавець життя простого народу, селян, їхнього побуту, звичаїв, традицій. Він створив цілу низку живописних і графічних композицій, що передають неповторний національний колорит народного буття. Художник у своїх роботах із глибоким психологічним змістом змальовує характери селян, показує їхню силу і красу, цікавиться подіями угорської революції. Для максимального розкриття змісту митець вміло використовує різні засоби, зокрема, стриману кольорову гаму, виразне моделювання об’єму, чіткий рисунок. Використовував вугілля, крейду, акварель, пастель.
У 1900 році графічні та живописні роботи митця обрали для ілюстрування двотомного видання віршів Шандора Петефі. Саме ці офорти, рисунки та інші твори Реверса стали класикою угорського мистецтва.
Помер Імре Ревес 23 вересня 1945 р. у м. Виноградів, де і похований.
На зламі 40-50-х років працівники Закарпатського художнього музею заходилися збирати полотна і малюнки художника. Музей одразу закупив 30 робіт майстра. У 1989 р. відбулася меморіальна виставка І. Ревеса в його рідному місті Шаторальяуйхей. У 1994-му в Ужгороді відбулася ювілейна виставка творів Імре Ревеса з музейних фондів та приватних колекцій.
У 1990 року створено спілку художників ім. І. Ревеса, яка регулярно проводить виставки та пленери.
Нині роботи Імре Ревеса знаходяться в найбільших музеях Угорщини – в Будапешті, Кечкеметі, Дебрецені, Сегеді. Окрім батьківщини, полотна художника прикрашають Третьяковську галерею, «Ермітаж» та безліч приватних колекцій.
У Виноградові є вулиця та школа, яка названі на честь художника. У 1983 році на могилі митця встановлено відлитий київськими майстрами за проектом Миколи Ігнатика бронзовий барельєф (був викрадений у 2000 році).
“Неоцінимою заслугою І.Ревеса перед мистецтвом Закарпаття був не лише факт присутності живописця в художньому житті краю, але його плідна педагогічна діяльність, адже серед талановитих учнів живописця по Будапештській академії мистецтв були Й.Бокшай, А.Ерделі – в майбутньому гордість і слава національної художньої культури. 
Іштван Кутлан, художник із Фанчикова, якому на добру згадку Імре Ревес подарував свою фотографію та один із своїх ескізів, (позаяк часто навідувався в гості) висловився про художника так: «Він помер бідно, але ми зможемо виміряти його багатство і велич душі через його чудові творіння», писала мисткиня і мистецтвознавиця Ольга Гал у виданні, Виноградівські Вогні
