Міні-Болгарія в центрі Будапешта. За даними останнього перепису, в Угорщині визнали себе болгарами близько 6,5 тисяч осіб. Це порівняно небагато, але, як визнають самі болгари, у цьому випадку доводиться говорити не про кількість, а про якість, адже спільнота активна і робить усе для збереження своєї освіти, релігії та культури. Як це вдається – в репортажі Kárpáti Igaz Szó.
Свята тріада для болгар – культура, освіта, релігія
Одна з центральних вулиць у 9-му районі Будапешта. Тут локально, одна навпроти іншої, розміщені три будівлі, що належать болгарській національній меншині. Як розказують її представники, саме тут, у цьому місці, розташована своєрідна тріада-основа життя їхньої громади в Угорщині болгарський культурний центр, школа та церква.
Товариство болгар має понад столітню історію – було зареєстроване ще в 1914 році і з того часу постійно працює як громадська неприбуткова організація, яка пережила дві світові війни, комуністичний режим, революцію 1956 року та багато інших історичних перипетій…
Читайте також: Як живе українська громада в Угорщині: репортаж із Будапешта
Засновниками товариства є три сотні родин болгар, які займалися традиційним для цієї нації видом діяльності – садівництвом, і за рахунок цього зібрали кошти для зведення культурного центру. Угорський уряд виділив для болгар земельну ділянку в Будапешті й зрештою в 1957-му була зведена гарна триповерхова будівля, яка стала серцем болгарської спільноти. Як вдячність за таку благодійність прізвища болгар, котрі профінансували зведення Центру, викарбувані на фасаді будівлі.
Голова державного самоврядування Болгар Угорщини Мусев Данчо (зліва на фото)
Про все це українській делегації, котра минулого місяця стажувалась в Угорщині та вивчала, як живуть у цій європейській країні національні спільноти, розповідає Голова державного самоврядування Болгар Угорщини Мусев Данчо (на фото) і видно, що він пишається справою збереження ідентичності рідного народу. Він, зокрема, розповів, що Болгарський культурний центр (Дім традицій) – велика триповерхова будівля – вміщує всередині, зокрема, великий конференц-зал та глядацьку залу. Саме тут проходять різноманітні культурницькі, мистецькі заходи, свята, концерти тощо. У день, коли до Центру приїхали журналісти видання, тут саме тривала зустріч-вечір для людей літнього віку, вони активно спілкувались між собою.….
Сама зала в культурному центрі має круглу форму, а не прямокутну, як зазвичай, болгари кажуть, така форма не випадкова:
«Форма цього приміщення спеціально побудована за формою національного танцю болгар під назвою «Хоро», коли люди беруться за руки, піднімають їх догори, стають в коло і так танцюють, – каже Голова. – Ми жартуємо, що коли болгари танцюють не в круглих будівлях, а в інших, то все зносять на своєму шляху, тому підходить їм тільки така зала…»
Школа, що має понад столітню історію
Безпосередньо навпроти культурницького центру розташована нова сучасна чотириповерхова будівля школи й садочка для болгар. «У 1918 році болгари створили свою школу, яка зараз має оновлений сучасний вигляд, – розказує Мусев Данчо. – Протягом всієї історії школа працювала в різних будівлях та місцях, але зараз – поряд із будівлею храму та культурного центру».
Школу відкрили буквально нещодавно, 24 травня 2024 року, символічно – в день Святих Кирила і Мефодія, які вважаються творцями кирилиці та вихідцями з Болгарії. На відкритті закладу були присутні два президенти – Угорщини та Болгарії.
Як кажуть болгари, 90 % фінансування будівництва навчального закладу здійснено урядом Угорщини, решта, всього 10 %, профінансована болгарською владою.
«Для отримання такої фінансової підтримки для уряду Угорщини ми виступили гідним партнером, ми мали що запропонувати угорцям: у нас уже була власна ділянка, тож ми не потребували і не просили місце; з іншого боку, болгарська школа до часу будівництва була розташована в угорській будівлі, тож ми її повернули уряду, а натомість отримали фінансову підтримку на будівництво нової школи», – розповів Голова.
Цікавою особливістю школи (на фото) є те, що вона не є класичною, а виконує державний компонент навчання рідною мовою. Навчання проводиться в позауроковий час в основній школі. Діти отримують свідоцтво про володіння болгарською мовою, і це є преференцією: при вступі до навчальних закладів Угорщини така система дозволяє додавати ці бали за навчання болгарською (випускники отримують відповідне свідоцтво) як додаткові за знання іноземної мови.
«До речі в системі національної освіти в Угорщині є можливість відкривати школи з мовою навчання виключно рідною мовою. В таких школах є й предмети, які викладаються угорською (мова, література, історія). Але слід сказати, що кожна національна меншина обирає той спосіб викладання в школі, який вважає найкращим для своєї громади. Усі школи нацменшин підпорядковуються державному самоврядуванню тієї нацменшини, до якої належать», – роз’яснив Голова і додав, що наразі болгарську школу відвідує 140 учнів різного віку.
У будівлі, окрім школи, розташований двомовний угорсько-болгарський дитячий садочок, який працює в рамках державного освітнього простору Угорщини, але фінансується самою спільнотою.
«Ми випускаємо регулярно журнал «Болгарські новини», наша активність та ресурси дозволяють нам друкувати таке видання щомісяця, – розповідає Данчо Мусев. – Болгари мають свій театр, танцювальні колективи. Також працює бібліотека болгарською мовою, яка вміщує кілька десятків тисяч примірників художньої та пізнавальної літератури».
Храм на честь Святих Кирила і Мефодія
Ще одна будівля, яка вкрай важлива для болгарської спільноти, розташована поруч із школою – церква (нижче на фото). Болгари сповідують християнство, їхня православна громада була зареєстрована в 1916 році.
«З часом ми звернулися до болгарського уряду, щоб той попросив владу Угорщини посприяти нам у виділенні окремої ділянки для зведення храму, каже речник Болгарського самоврядування Варга Сімеон. – Ми запустили тоді ж акцію збору благодійних коштів для будівництва собору, і зрештою в 1934 році його завершили та освятили на честь Святих Кирила і Мефодія. Ми ніколи не належали до російського патріархату, а маємо свій, болгарський».
У храмі, по ліву руку, кидається в очі великий простір, на якому сотні фотографій чоловіків, жінок, дітей. На питання українців, хто це, речник відповідає: «Це ще одна унікальна річ, яка притаманна тільки нашій спільноті – тут ми зібрали фото всіх болгар, котрі жили на території Угорщини. Такого ви не побачите більше ніде».
Фінансування діяльності громади
Болгари живуть в 37 населених пунктах і мають, відповідно, 37 самоврядувань, усі вони разом формують державне самоврядування болгарів в Угорщині. Самоврядування має комітети та підкомітети, але тільки разом вирішує питання, як розподіляти фінансування, що отримане з різних джерел.
Так само спільно вирішують усі аспекти життєдіяльності громади.
Повертаючись до питання фінансування, то, як розповідають болгари, частково на свою діяльність отримують фінансування від уряду Угорщини, частково – за рахунок грантової діяльності, а також самотужки заробляють на утримання та підтримання діяльності громади.
«Будівля нашого культурного центру розміщена в самому центрі Будапешта, поряд велика безкоштовна парковка, тож ми маємо змогу здавати наш конференц-зал та зал виступів в оренду. Також працює наш ресторан, тобто, ми активно намагаємось заробляти самі на себе», – додав речник болгарської спільноти (на фото зверху).
Болгари щиро діляться власним досвідом, відповідають на питання. Та найголовніше, що видно неозброєним оком – пишаються тим, що їм вдається зберегти свою культуру, мову, традиції.
Бачать у цьому сенс свого існування.
«Тут, у цьому місці, втілена історична столітня тісна співпраця між Угорщиною, нашою материнською державою та нами, нашою громадою, яка присутня на цій землі більше 100 років. Нам було важливо зберегти своє місце в центрі Будапешта, ми створили тут міні-Болгарію. І з огляду на те, що багато є спільнот болгар в інших державах, але за чисельністю, організованістю та історичним надбанням немає аналогів, тому для уряду Болгарії дуже важливо зберігати нашу громаду в Угорщині, нас за це теж дуже поважають та підтримують», – додає Голова самоврядування під час прощання з українською делегацією.
Для довідки. Упродовж 9-13 грудня майже чотири десятки українців із прикордонних регіонів – Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини, Чернівеччини, Тернопільщини та Волині проходили стажування в Угорщині.
Програма стажування в Угорщині профільних спеціалістів адміністрацій, журналістів та науковців із західних областей України ініційована Інститутом національно-стратегічних досліджень Угорщини, організаційну підтримку надала Закарпатська обласна військова адміністрація, логістичну – генеральне консульство Угорщини в Ужгороді.
У рамках Програми українці мали намір ознайомитися з тим, як живуть нацменшини в цій країні, як їх підтримує держава, вивчали законодавство щодо національних спільнот в Угорщині.
Наталія Петерварі,
Українці з шістьох прикордонних областей ознайомляться із життям національних спільнот в Угорщині
